БАНДРО́ВСЬКИЙ Александер (Bandrowski Aleksander; 22. 04. 1860, м. Любачув, Польща — 28. 05. 1913, Краків) — польський спів­ак (драматичний тенор). Здобув юрид. освіту. Дебютував у Львові 1881. Виконував баритонові партії в оперетах, грав невеликі драм. ролі під псевд. Александер Барський. Під час на­вча­н­ня у Санджовані й Сальві — в Мілані пере­йшов на тенорові партії. Ви­ступив у Львові 1883 у ролі Фауста в однойм. опері Ш. Ґуно. Від 1888 спів­ав у Берліні. 1890–1901 — соліст опери у Франкфурті-на-Майні. Водночас з великим успіхом ви­ступав у театрах Львова (1886–1901), Варшави, Відня, Берліна, Дрездена, Філадельфії, Чикаґо і в «Метрополітен-опері» (Нью-Йорк). Спів­ав в операх Дж. Мейєрбера, Дж. Верді, муз. драмах Р. Ваґнера. Найбільшу славу принесла партія в однойм. опері І. Падеревського «Манру» (Львів, 1901; Нью-Йорк, 1902). Авторству Б. належать лібрето опер молодих польс. композиторів, зокрема В. Желенського, Л. Ружицького, Б. Вал­лека-Валевського. Пере­клав опери «Танґейзер», «Лоенґрін», «Зиґфрід» Р. Ваґнера, «Євангеліст» В. Кінзля, «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса (виконав гол. партію). 1909–13 викладав мистецтво співу в Кракові. Серед учнів — композитор, диригент, педагог Б. Вал­лек-Валевський, спів­ачка Є. Бандровська-Турська.