ДІ́ДУР Адам (Didur Adam; 24. 12. 1873 (за ін. даними — 1874), с. Воля Сенкова Сяноц. пов., Лемківщина, нині Польща — 07. 01. 1946, м. Катовіце, Польща) — польський спів­ак (бас), режисер і педагог. З походже­н­ня українець. Навч. у Консерваторії Галиц. муз. товариства у Львові (1892–95; кл. В. Висоцького), у Мілані у Ф. Емеріха. Дебютував 1894. Спів­ав в Італії (1895–99, 1903–06 — в театрі «Ла Скала», Мілан), Польщі (1899–1903, Варшава), Єгипті, США (1907–08 — у «Мангет­тен-опера», 1908–32 — у «Метрополітен-опера», Нью-Йорк). Гастролював у С.-Петербурзі, Москві, Києві, Одесі, Харкові, Львові (1908, 1910, 1926). У 1932–39 — худож. кер. Львів. театру опери та балету; 1939–44 — худож. кер. Великого театру у Варшаві, викладав у Львів. консерваторії; від 1945 — проф. Консерваторії та дир. Опер. театру в Катовіце. Володів феноменал. голосом широкого діапазону, першоклас. дикцією і без­доган. вокал. технікою. У його виконан­ні екс­пресія, сила звуча­н­ня по­єд­нувалися з про­зорістю барв, вокал.-сценіч. виразністю. У концерт. репертуарі — твори укр., рос., зарубіж. композиторів. 1920 на грамплатівку записав дві українські народні пісні в обробці Цимбаліста. Здійснив кілька по­становок опер, зокрема «Зачарований замок» С. Монюшка, «Фауст» Ш. Ґуно, «Аїда» Дж. Верді, «Тоска» Дж. Пуч­чіні. Знявся у низці кіно­стрічок. Серед учнів — Є. Зарицька, І. Маланюк, Т. Юськів.