Костинюк Василь Васильович

Визначення і загальна характеристика

КОСТИНЮ́К Василь Васильович (псевд. і крипт.: Бідоча І., Будиволя В., Дячок В., Задума П., Клябука І., Костинів В., Красноїльський, Чор­ногірський В., В. К., К-к, ...юк; 1897, с. Пістинь, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 1942, м. Коломия Івано-Фр. обл.) — фольклорист, редактор, публіцист. Закін. Бродів. торг. гімназію (нині Львів. обл., 1914). Від 1912 публікував вірші, нариси, новели, сатир. фейлетони, статті у львів. та ко­ломий. часописах, зокрема у г. «Народня справа» (Львів), тиж­невику Укр. радикал. партії «Гро­мадський голос» (Коломия, 1919), незалеж. двотижневику «Голос дяків» (Коломия; 1925–28 був одним із його співроб.) та ін. Від 1915 служив у австро-угор. війсь­ку, воював на італ. фронті. 3 лис­топада 1918 потрапив до англ. по­лону. 1920 повернувся до м. Яво­рів (нині Львів. обл.), згодом ра­зом із родиною переїхав у с. Стоп­чатів (нині Косів. р-ну), 1925 — у с. Красноїлів (нині Верховин. р-ну Івано-Фр. обл.). Учителював, записував фольклор, збирав ма­теріали для «Словника гуцульських слів» (1933), був дописувачем низки період. видань. 1927 — відп. ред. коломий. місячника «Український верховинець», який висвітлював госп., істор., культ.-осв. та ін. питання гуцулів, бойків, лемків та підгорян. У 1930-і рр. брав активну участь у відродженні Гуцул. театру у Красноїлові. Розстріляний німцями.

Завантажити статтю