Баран Олександр Вікторович
БАРА́Н Олександр Вікторович (28. 03. 1926, с. Концове, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл. — 12. 10. 2004, м. Вінніпеґ) — історик. Доктор н. (1965). Дійсний член УВАН і НТШ (1988). Закін. Карлів університет (Прага, 1948). Історію та богослов’я вивчав в Університеті Урбанум та в Понтифікал. сх. інституті (Рим, 1948–55). Рукополож. у сан священика 1954. У 1960 переїхав до Канади, де працював викл. історії в Колегії св. Павла при Манітоб. університеті у Вінніпезі. Продовжив навч. у Славістич. департаменті Оттав. університету (1968– 73). Працював проф. історії в Манітоб. університеті. Президент УВАН (1973–76, 1978–81). Досліджував церк. історію Закарпаття, написав низку робіт про Київ. метрополію та Мукачів. єпархію; про Мармарос. єпархію й унію. Підготував монографію про єпископа Андрія Бачинського «Єпископ Андрій Бачинський і церковне відродження на Закарпатті» (1963), досліджував проповіді Михайла Лучкая. Автор праць з історії козаччини, про козаків на Закарпатті, перс.-козац. та турец.-козац. зв’язки. Вивчав також історію еміграції, зокрема до Канади, та еміграцію із Закарпаття. Друкувався у часоп. «Analecta O.S.B.M.», «Orientalis Cristiana Periodica», «Логос», «Богословія».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Metropolia Kioviensis et Eparchia Mukačoviensis. 1960; Eparchia Maramorošiensis eiusque unio. 1962; The Cossacks in the Thirty Years War. Т. 1. 1619–1624. 1969. (співавтор); Т. 2. 1625– 1648. 1983; Козаки на Закарпатті в 1619 році // УІ. 1970. № 1–3(25–27); Шах Абас Великий і запорожці // Там само. 1977. № 11; Козаки на імператорській службі в роках 1635–1636 // Там само. 1979. № 1–3; Спроби єдності церков в католицькій перспективі // Зб. праць Ювілейного Конгресу. Мюнхен, 1988–89; Die Bemühungen und die Kirchliche Einheit aus katolischer Sicht // Jahrbuch der Ukrainekunde. München, 1988.
Рекомендована література
- Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986.
Завантажити статтю
Людина 
