Бардін Іван Павлович
БА́РДІН Іван Павлович (01(13). 11. 1883, с. Широкий Уступ, нині Саратов. обл., РФ — 07. 01. 1960, Москва) — фахівець у галузі металургії. Академік АН СРСР (1932). Сталін. (1942, 1949) та Ленін. (1958) премії. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1910). Працював робітником на заводах США, від 1911 — на металург. заводах Юзівки, нині Донецьк (разом із М. Курако), Єнакієвого та ін. До 1929 — гол. інж. Єнакіїв., Макіїв., Дніпродзерж. металург. заводів та «Південсталі». Від 1929 — директор Кузнец. металург. комбінату. Ініціатор створення та дир. Інституту металургії АН СРСР (від 1939) і Центр. НДІ чорної металургії (від 1944), який від 1960 носить його ім’я. Віце-президент АН СРСР (1942–60), керував її роботами з використання природ. ресурсів сх. р-нів СРСР для потреб оборони. Осн. напрями наук. діяльності — проектування потуж. металург. заводів; освоєння й комплексне використання металург. сировини; інтенсифікація металург. процесів, особливо за допомогою кисню. Під керівництвом Б. створ. установки для безперерв. розливання сталі. Депутат ВР СРСР 1–5-го скликань.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Избранные труды. Т. 1–2. Москва, 1963–68.
Рекомендована література
- Федоров А. С. Иван Павлович Бардин // Люди русской науки. Москва, 1965;
- И. П. Бардин и развитие металлургии в СССР. Москва, 1976.
Завантажити статтю
Людина 
