Баронч Тадей
БА́РОНЧ Тадей (24. 03. 1849, Львів — 12. 03. 1905, там само) — скульптор. Освіту здобув у Мюнхен. АМ (1871) та у Флоренції в ательє А. Рівальто (1875). До Львова повернувся на початку 1876. Брав участь у щорічних виставках львів. Товариства шанувальників красних мистецтв (1874– 1904), у міжнар. виставках у Берліні (1891) та в Чикаґо (1893). Персон. виставка Б. відбулася після його смерті у червні 1905 у Львові. Створив чимало портрет. погрудь, зокрема Т. Шевченка (1873). Дотримувався пластич. засобів пізнього романтизму (до 1875), пізніше реалізму, неоренесансу й необароко. Виконував монум.-декор. роботи, а саме: скульптурне оздоблення будинку гімназії ім. Франца-Йосифа (6 статуй видат. діячів) на вул. Баторія, нині Князя Романа, № 5, 1876, дві фігури левів біля входу до ратуші (1880), статуї муз на фасаді опер. театру (1899). Автор проектів пам’ятника Герою оборони Варшави 1831 Ю.-К. Ордону (1896), надгробків на могилах Ю. Кровчинської (1881), Г. Шмідта (1883), М. Левицької (1889), М. Жлобницької (1895; усі — Личаків. кладовище, Львів). Встановив пам’ятники королю Яну Собеському у Львові (1898, від 1953 у Ґданську) та А. Міцкевичу в Трускавці (1900). У Львів. галереї мистецтв зберігається бл. 50 творів Б., зокрема «Амур і Психея» (1872), «Чоловіча постійність» (1874), «Геній» (фрагмент проекту пам’ятника А. Міцкевичу в Кракові, 1884), «Голова старого в капелюсі», «Тигр» (обидва — 1891), «Львівський пантеон» (1897).