Кохан Василь Іванович
КО́ХАН Василь Іванович (04. 12. 1934, с. Обава, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. — 07. 10. 2004, Ужгород) — письменник. Член НСПУ (1978). Закін. факультет журналістики Львів. університету (1968). Працював 1959–65 у міліції; 1971–84 — власкор. обл. г. «Закарпатська правда»; 1984–87 — директор клубу письменників Закарп. організації СПУ; від 1987 — директор Нар. літ. музею Закарпаття (усі — Ужгород). Автор лірич., сатир. і гуморист. віршів. Писав також детективно-пригодн. повісті з життя міліції. Окремі твори К. перекладено рос., угор., словац. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Два букети: Лірика та гумор. 1967; Гарбуз від муз: Сатира та гумор. 1971; Три доби розшуку: Повість. 1976; Помста: Повість. 1981; Золотий лабіринт: Повість. 1983; Незвичайний злочин: Повісті. 1984; Хто стріляв?..: Повість. 1988; Гірке кохання: Гумор та сатира. 1991; Дантова таємниця: Повісті, оповідання. 1992; Утік з місця злочину: Повість. 1992; Сердечні справи: Сатира та гумор. 1994; Тутки філлюють проститутки: Сатира, гумор. 1999 (усі — Ужгород).
Рекомендована література
- Скунць П. Василеві Кохану — 50 // ЛУ. 1984, 20 груд.;
- Дурунда А. Василь Кохан // Письменники Срібної Землі. Уж., 2006.
Завантажити статтю
Людина 
