Кохан Василь Іванович

Визначення і загальна характеристика

КО́ХАН Василь Іванович (04. 12. 1934, с. Обава, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. — 07. 10. 2004, Ужгород) — письмен­ник. Член НСПУ (1978). Закін. факультет журналістики Львів. університету (1968). Працював 1959–65 у міліції; 1971–84 — влас­кор. обл. г. «Закарпатська правда»; 1984–87 — директор клубу письмен­ників Закарп. організації СПУ; від 1987 — директор Нар. літ. музею Закарпа­т­тя (усі — Ужгород). Автор лірич., сатир. і гуморист. віршів. Писав також детективно-пригодн. повісті з життя міліції. Ок­ре­мі твори К. пере­кладено рос., угор., словац. мовами.

Тв.: Два букети: Лірика та гумор. 1967; Гарбуз від муз: Сатира та гумор. 1971; Три доби роз­шуку: Повість. 1976; Помста: Повість. 1981; Золотий лабіринт: Повість. 1983; Не­звичайний злочин: Повісті. 1984; Хто стріляв?..: Повість. 1988; Гірке коха­н­ня: Гумор та сати­ра. 1991; Дантова таємниця: Повісті, оповіда­н­ня. 1992; Утік з місця злочину: По­вість. 1992; Сердечні справи: Сатира та гумор. 1994; Тутки фі­л­люють про­ститут­­ки: Сатира, гумор. 1999 (усі — Ужгород).

Літ.: Скунць П. Василеві Кохану — 50 // ЛУ. 1984, 20 груд.; Дурунда А. Василь Кохан // Письмен­ники Срібної Землі. Уж., 2006.

П. М. Хо­данич

Завантажити статтю