Бастюк Богдан Іванович
БАСТЮ́К Богдан Іванович (19. 07. 1949, с. Мишковичі, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 16. 11. 2014, там само) — письменник. Член НСПУ (1988). Літ.-мист. премії ім. братів Лепких (1993) та ім. Уласа Самчука (2002). Закін. Львів. с.-г. інститут (1972). Працював інж. у колгоспі, в Терноп. відділі наук.-тех. інформації Укрінформ-агропрому. Займався фермерством. Автор поет. зб. «Коріння» (1978), «Вдома» (1987; обидві — Київ), «Трава у профіль» (Л., 1990), «Сто мініатюр» (Збараж, 1992), «Цілушка» (Т., 2000), кн. гумору в прозі «Дефіцитна кандидатура» (К., 1989), зб. гуморист. віршів «Сільська аеробіка» (1990), «На кривому цвяшку» (1997), «Для дорогої родини» (1999), «Сміхомаргіналії» (2001; усі — Тернопіль), а також повісті-хроніки «Сопигора» (кн. 1, «Пасинки Європи», 1999; кн. 2, «Війна у війні», 2003; обидві — Тернопіль). Писав переважно про життя села. Творам Б. властиве оригін. поет. світобачення, щирість і тонка спостережливість.