Батицький Павло Федорович
БАТИ́ЦЬКИЙ Павло Федорович (14(27). 06. 1910, Харків — 17. 02. 1984, Москва) — військовий діяч. Маршал Рад. Союзу (1968), Герой Радянського Союзу (1965). Державні нагороди СРСР. В армії від 1927. Закін. у Москві Військ. академію ім. М. Фрунзе (1938), Військ. академію Генштабу (1948). Під час. 2-ї світової війни — нач. штабу дивізії, командир стрілец. дивізії та стрілец. корпусу, брав участь у визволенні України, Молдови, Білорусі. Керував військами під час форсування Дніпра в р-ні Канева, визволення Черкас, в оточенні й ліквідації Корсунь-Шевченків. угруповання ворога (січень–лютий 1944). У складі військ 2-го Укр. фронту серед перших вийшов на кордон із Румунією й форсував р. Прут, потім визволяв Бобруйськ, Барановичі, Брест. Б. відзначився також у боях за визволення Польщі, Праги, під час ліквідації нім.-фашист. сил у Сх. Пруссії, штурму Берліна. Від 1954 — командувач військами Моск. округу ППО, від 1965 — 1-й заст. нач. Генштабу ЗС СРСР, 1966–78 — головнокомандувач військами ППО СРСР, заст. головнокомандувача Об’єднаними ЗС держав-учасниць Варшав. договору, заст. міністра оборони СРСР. Від 1978 — в Групі ген. інспекторів МО СРСР. Депутат ВР СРСР 6–9-го скликань.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Войска противовоздушной обороны. Москва, 1977.
Рекомендована література
- Маршал Советского Союза П. Ф. Батицкий // Военно-истор. журн. 1980. № 6.