БІЛОБОРО́ДОВ Олексій Олексі­йович (псевд.: Ол. Андрович, О. Теплий; 16. 03. 1872, м. Кропивна, нині Тульс. обл., РФ — після 1903, Харків) — публіцист, громадсько-політичний діяч. Закін. Люцин. реальне училище і 1-й курс Ліс. ін­ституту в С.-Петербурзі, звідки був від­рах. за рев. діяльність. Від 1893 — під неглас. на­глядом поліції. Від 1894 — у Львові, де спів­працював з І. Франком. Друкувався в ж. «Народ», «Житє і слово». 1895 пере­їздить на Кубань. Давав приватні уроки в Катеринодарі, працював у г. «Кубанские областные ведомости» і «Приазовский край», деякий час проживав у Владикавказі. 1896 пере­їхав до Новоросійська, працював пом. секр. у міській управі. Обирався гласним. Під­тримував звʼязки з місц. укр. громадою. Один із засн. Товариства любителів ви­вче­н­ня Кубані. Неглас. на­гляд знято 12 березня 1903.