Білоус Григорій Павлович

Визначення і загальна характеристика

БІЛОУ́С Григорій Павлович (22. 11. 1939, с. Курмани Недригайлів. р-ну Сум. обл. — 28. 12. 2011, Черкаси) — письменник, літературознавець, перекладач. Член НСПУ (1992). Міжнародна премія ім. Г. Сковороди (1996). Обл. літ.-публ. премія ім. В. Симоненка (2000). Закін. Київ. геол.-розвідув. технікум (1961) та ВПШ при ЦК КПУ (1981). Друкувався від 1953. Працював у Закарп. геол. експедиції інж.-конструктором, був головою профспілк. комітету колективу експедиції (1961–70). Переїхавши до Черкас, працював у рай. г. «Серп і Молот» (від 1973) та обл. г. «Черкаська правда» (від 1976). Бл. 15-ти р. був власкором Укр. телебачення у Черкас. обл. Від 1999 очолював Черкас. обл. організацію НСПУ. Автор зб. віршів «Зоряний колодязь» (К., 1971) та «Терноцвіт» (Чк., 1999); до остан. увійшли вибрані поезії поперед. років та поеми про Г. Сковороду і Т. Шевченка. Книга прози «Рудоман» (К., 1992), до якої увійшли роман «Гони золотого зайця», повість «Світло в твоєму вікні» та оповідання «Гостини», майже 20 р. чекала на зустріч із читачами. Б. було притаманне добре знання психології сільс. людини, її життя, способу мислення, щоден. турбот, уміння відтворити найдрібніші, але характерні деталі побуту. Деякі вірші перекладено угор., польс., рос. та казах. мовами. Перекладав з польс., молд., рос., білорус. мов. Писав вірші для дітей молодшого шкіл. віку.

Завантажити статтю