Білоцерківський державний аграрний університет

Визначення і загальна характеристика

БІЛОЦЕРКІ́ВСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ АГРА́РНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т — вищий на­вчальний заклад, що готує спеціалістів для потреб сільського господарства. Роз­таш. у м. Біла Церква Київ. обл. Засн. 1920 як с.-г. політехнікум, 1931 реорганіз. у Зоовет. ін­ститут, від 1934 — С.-г. ін­ститут. Сучасна назва від 1995. Історія ВНЗу бере свій початок від Білоцерків. колегіуму (засн. 1750), який згодом був транс­формов. у Білоцерків. г-зію. На­вчаються понад 6 тис. студентів із 11-ти спеціальностей і 35-ти спеціалізацій. На 36-х каф. працюють 13 академік, 40 д-рів н. та проф., 179 канд. н., З засл. діячі н. і т. України, 7 засл. працівників освіти та ВШ. Діють магістратура, аспірантура, докторантура, Ін­ститут післядиплом. на­вча­н­ня кер. і спеціалістів вет. медицини, 3 спеціаліз. вчені ради із захисту канд. та доктор. дис., 5 НДІ, 7 про­блем. лаб. (ви­вче­н­ня лейкозу великої рогатої худоби, хвороб молодняку; вет.-сан. екс­пертиз продуктів тварин­ництва; біо­технології, новіт. методів досліджень), факультет культури й мистецтва (13 від­діл.), 10 наук. шкіл. Є бібліотека з фондом 500 тис. книг, інформ. центр, потужна компʼютерна база, сектор полі­графії (вироб. потужність 600 друк. аркушів на рік), навч.-дослідне госп-во. Наукові дослідже­н­ня виконуються на замовле­н­ня Мінагро­прому, Міністерства освіти і науки, с.-г. під­приємств. Має угоди з університетами США, Канади, Великої Британії, Німеч­чини, Австрії, Норвегії, Франції, Польщі про обмін студентами й викл. для навч. та стажува­н­ня. Працюють 7 самодіял. худож. колективів, яким присвоєно зва­н­ня народних. За роки існува­н­ня Університет під­готував понад 27 тис. фахівців. Університет має 7 навч. та 2 лаб.-клін. корпуси, 7 гуртожитків, 1 будинок для малосімейних, 2 студент. їдальні, оздоров. табір для студентів у Криму й спорт.-оздоров. комплекс у Білій Церкві, санаторій-профілакторій. Видає зб. наук. праць «Вісник Білоцерківського державного аграрного університету».

Літ.: Білоцерківський державний сільськогосподарський ін­ститут: Минуле і сучасне. K., 1995.

В. М. Власенко

Завантажити статтю