БІЛЬСЬК (нині Більськ Під­ляський, польс. — Bielsk Podlaski) — стародавнє місто на пів­нічно-західних окраїнах Галицько-Волинського князівства, повітовий (ра­йон­ний) і ґмін­ний (волосний) центр у Під­ляському воєводстві Польщі. Знаходиться на Більс. височині над р. Біла (притока Орлянки), за 50 км від воєвод. центру Білосток. Є залізн. та автобусна станції, міський автобус. транс­порт. Площа 26,9 км2. Насел. 28,2 тис. осіб (1998), значна більшість яких українці, проживають також білоруси та поляки. Найдавніші сліди сх.-словʼян. насел. датуються 10 ст., у 12 ст. виникає оборон­не місто. На­прикінці 12–13 ст. належав до Берестей. землі (див. Берестейщина) Волин. князівства. Князь Володимир Василькович збудував тут і спорядив книгами та іконами церкву Богородиці. Від 1-ї пол. 14 ст. Б. у складі Великого князівства Литовського, від 1569 пере­йшов до земель Польс. корони. 1495 ді­став Маґдебур. право. Завдяки вигід. положен­ню на торг. шляхах досягнув високого рівня екон. роз­витку і значе­н­ня. Занепад на­став унаслідок воєн. дій у 17 ст. Від кін. 16 ст. осередками реліг. й культур. життя були церк. братства: Богоявленське (засн. 1594, при ньому діяла також школа), братство при Микол. монастирі (від серед. 17ст.). 1795–1807 Б. був під владою Прус­сії, від 1807 — у складі Росії, 1919–39 — Польщі, 1939–41 — Білорус. PCP. Після 2-ї світової війни знову в складі Польщі. Нині в місті діють під­приємства легкої, харч. та металооб­роб. пром-стей. Добре роз­винута банків.система. Є заг.-осв. шк., лікарня, Будинок культури, філія регіон. Держ. музею в Білостоці (міська ратуша). Більшість мешканців Б. — православні. Місто в межах Варшав.-Більс. архієпархії Польс. автокефал. православ. церкви — осідок вікар. більс. єпис­копа, центр Більс. деканату, 5 православ. парафій, 3 римокатол. парафії, декілька храмів проте­стант. конфесій. Памʼятки археології та архітектури: городище 12–14 ст., церкви - Різдва Богородиці (17 ст.), св. Трійці (17 ст.), Михайлівська (18 ст.), Воскресенська (18 ст.); будинок римо-катол. монастиря кармелітів (18 ст., костел від кін. 17 ст.); костел Різдва Богородиці (18 ст.); міська ратуша (18 ст.). У 19 — поч. 20 ст. укр. нац. активність на тер. Б. й повіту майже не проявлялася. 1980 Б. став укр. культур. та організац. центром. 1987 тут виник гурток Укр. су­спільно- культур. товариства, від 1992 діє окрема регіон. організація Союз українців Під­ляш­шя. У Б. виходили укр. період. вид. «Основи» (1987–89), «Українець Під­ляш­шя» (1990–95), літ. щоріч. «Наш голос» (1983–88), діяло позацензурне видавництво «Думка». Від 1991 публікується двомісячник «Над Бугом і Нарвою», присвяч. історії, культурі та сучас. становищу українців Під­ляш­шя. Від 1993 у Б. щорічно проводяться фестивалі укр. культури «Під­ляська осінь». У кількох початк. школах та гімназіях ви­вчають укр. мову, при Будинку культури діє молодіж. фольклор. ансамбль «Ранок».