ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Берестейщина

БЕРЕСТЕ́ЙЩИНА – історичний регіон у середній течії Західного Бугу з центром у м. Берестя (нині Брест, Білорусь). Ін. назви – Берестійщина, Берестейська земля, Берестейська волость. В істор. творах, що стосуються минулого Б., з’являлася низка хибних тверджень, частину з яких спростовано істориками, деякі ж тези і зараз дістають підтримку, що зумовлено політ. міркуваннями. Історіографічні похибки й відверті фальсифікації використовувалися як «аргументи» в істор. дискусіях та політ. боротьбі. Сх.-слов’ян. насел. з’явилося на цій тер. у перших століттях н. е. (пам’ятки зарубинец. культури в околиці Більська й Бересті). Постійна сх.-слов’ян. колонізація почалася у 2-й пол. 6 ст. У 6–9 ст. належала до тер. розселення дулібів (волинян) над серед. Бугом, по річки Ливець і Нурець на Зх. та Ясельду на Пн. Сх. Від 10 ст. – у складі Київ. Русі, від 2-ї пол. 12 ст. – Галиц.-Волин. князівства. Берестя вперше згадано у Лаврентіїв. списку літопису 1017 як Берестій. 1270–88 Б. входила до володінь Володимира Васильковича, 1288–92 – Мстислава Даниловича. У 1-й пол. 14 ст. Б. увійшла до Туровського князівства (від 1413 – воєводства) у складі Великого князівства Литовського. Берестя 1390 отримало Маґдебур. право; від 1513 Б. – у Підляс. воєводстві, 1566 – окреме Берестей. воєводство, за яким закріпилась назва Б. (сх. частина колиш. Берестей. землі з містами Берестя, Кобрин, Пінськ), а назва Підляшшя – за її зх. частиною (з містами Дорогичин, Більськ, Мельник, Сураж). Із Б. пов’язані життя і діяльність Л. Зизанія, І. Потія, А. Филиповича, М. Кричевського, О. Стороженка, Д. Фальківського. Насел. Б. брало активну участь у козац. повстаннях і Визв. війні 17 ст. 1657 пінська шляхта проголосила своє входження з усім повітом до Укр. козац. держави; створено Пінсько-Турів. козац. полк. 1793–95 Б. належала Росії. Рос. перепис 1897 на тер. Берестей. і Кобрин. повітів зареєстрував 287,4 тис. україномов. населення, 70,7 тис. єврейськомовного, 12,7 тис. польськомовного і 5,6 тис. білоруськомовного. Діяли кооперативи, «Українбанк». Брестським мирним договором 1918 Б. визнано за Україною. 2 січня 1919 нім. командування передало управління на тер. Полісся крайовому комісарові УНР в Бересті. До компетенції укр. органів влади перейшли міське й сільське самоврядування, міліція, заг. шкільництво, судівництво, опіка над хворими й улаштування фінанс. інституцій. У Бересті був адм. осередок укр. держ. адміністрації Б., Холмщини і Підляшшя. На тер. Берестей. і Кобрин. повітів перші укр. школи було організовано 1917 (загалом 96 укр. нар. шкіл, у яких навчалося 5,2 тис. дітей, працювало 110 учителів, із них 59 місцевих). Заходами Холм. комітету створ. Комісаріат нар. освіти для Холмщини, Підляшшя і Полісся. Для забезпечення кадрами нар. школи й прогімназії від кін. 1918 в Бересті тричі проведено спец. вчител. курси за участю бл. 500 осіб. У Бересті 1918 виходили часописи «Мир» і «Вісник Холмського губерніального староства», випущено «Український буквар» А. Савчука; 1919 у Бересті опубл. «Просвітній український календар». На поч. 1919 Б. окупувало польс. військо. У 20–30-х рр. належала до Поліс. воєводства. Від 1918 розпочало діяльність товариство «Просвіта» (очолювали П. Артем’юк, В. Дмитріюк, В. Криницький), яке підтримувало Укр. приватну школу ім. О. Стороженка (1924– 35). «Просвіта» на землях Б. діяла легально лише 1923–35. У 1927 відбувся воєвод. з’їзд, на який прибуло 120 делегатів. З’їзд визнав діяльність Товариства потрібною для краю і дав відсіч спробам КП Зх. Білорусі зробити «Просвіту» своїм легал. додатком. 1935 П. Артем’юка ув’язнено у Березі Картузькій, але Товариство діяло до 1938. Від поч. 20 ст. працювала театр. трупа О. Василенка, який організовував також зібрання з читанням укр. класики, святкування Шевченкових ювілеїв. Під час 2-ї світової війни виходило «Наше Слово», а в Пінську – «Пінська газета» (ред. обох Ф. Дудко). Після 2-ї світової війни укр. школи ліквідовано. Автохтонне насел. Б., яке здавна входило до укр. етніч. масиву, розмовляло зх.-поліс. діалектом української мови. Однак після приєднання цієї тер. (1939– 41, від 1944) до Білорус. РСР щодо етнічно укр. людності стало входити у вжиток визначення «білоруси», яке мало тут переважно територ.-політ. характер. Від поч. 90-х рр. пожвавився укр. культ.-осв. рух. 1990 засн. Укр. громад.-культурне об’єднання Брест. обл., виходила г. «Голос Берестейщини» (1991– 96). 1994–99 діяло об’єдн. «Просвіта Берестейщини» ім. Т. Шевченка, яке видавало часопис «Берестейський край». Від 1996 у Брест. університеті діє кабінет україністики; викладають укр. мову й літературу та історію України, працює студент. спілка «Берегиня». 2002 в м. Брест встановлено пам’ятник Т. Шевченку.

Літ.: Тисяча років стремління Берестійщини до єдності з Україною. Лц., 1990; Петренко А. Берестейщина в складі УНР // Берестей. край. 1996. № 2; J. Hawryluk. Ziemia Brzeska w dobie paсstwowošci ruskiej (X–XIV w.) // Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze. 1996–97. T. 5–6; Винниченко І. Українці Берестейщини, Підляшшя і Холмщини в першій пол. ХХ ст.: Хроніка подій. К., 1999; Гаврилюк Ю. Берестейщина – регіон у лабетах геополітики // ПУ. 2002. № 3–4; Лоза Ю. Західне Полісся: етнічні межі і політичні кордони // Там само; Климчук Ф. Говірки Берестейсько-Пинського Полісся // Там само.

Я. Д. Ісаєвич, В. Леонюк

Рекомендована література

  1. Тисяча років стремління Берестійщини до єдності з Україною. Лц., 1990;Google Scholar
  2. Петренко А. Берестейщина в складі УНР // Берестей. край. 1996. № 2;Google Scholar
  3. J. Hawryluk. Ziemia Brzeska w dobie paсstwowošci ruskiej (X–XIV w.) // Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze. 1996–97. T. 5–6;Google Scholar
  4. Винниченко І. Українці Берестейщини, Підляшшя і Холмщини в першій пол. ХХ ст.: Хроніка подій. К., 1999;Google Scholar
  5. Гаврилюк Ю. Берестейщина – регіон у лабетах геополітики // ПУ. 2002. № 3–4;Google Scholar
  6. Лоза Ю. Західне Полісся: етнічні межі і політичні кордони // Там само;Google Scholar
  7. Климчук Ф. Говірки Берестейсько-Пинського Полісся // Там само. Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Берестейщина / Я. Д. Ісаєвич, В. Леонюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-39392

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

2-й

Дата виходу друком тому:

2003

Дата останньої редакції статті:

2003

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Області

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

39392

Кількість переглядів цього року:

36

Схожі статті

Дніпропетровська область
Області  | Том 8 | 2008
Н. І. Капустіна, О. О. Пільонов
Закарпатська область
Області  | Том 10 | 2010
В. К. Дрогальчук, Л. В. Мазур
Житомирська область
Області  | Том 9 | 2009
М. Ю. Костриця, В. О. Плосков, Л. О. Рижкова

Нагору