Колісниченко Анатолій Іларіонович
Визначення і загальна характеристика
КОЛІСНИЧЕ́НКО Анатолій Іларіонович (15. 02. 1943, с. Косанове Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 12. 04. 2015, Одеса) — прозаїк, літературознавець. Член НСПУ (1968). Канд. філол. н. (1996). Літ. премії ім. Ю. Яновського (1988), ім. О. Гончара (2003). Закін. Одес. університет (1968). Дебютував 1966 новелами «Язичник» і «Лянка» у ж. «Дніпро». Працював у Одесі: ст. ред. обл. телебачення (1969–71); головою відділ. Літфонду України (1971–78) та організації СПУ (1978–86); від 1993 — в Університеті: від 2003 — доцент кафедри новіт. літ-ри та журналістики. У творчості використовував елементи символіки, легенди, притчі, схилявся до філософії екзистенціалізму, постмодернізму. Роман «Зозулька з апокаліпсису» (О., 2003) присвяч. філософії та психології «останнього покоління», народженого тоталітаризмом. За мотивами новел К. 1985 знято фільми «Далекий голос зозулі» (реж. А. Шестопалов, студія «Укртелефільм») і «Женихи» (реж. С. Клименко, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). У ж. «Київ» 1990 опублікував роман «Катарсис», 1997–98 — дослідж. про М. Хвильового «Феноменологія генія і катастрофа кентавра»; романи «Двійник президента» — 1993 у ж. «Дзвін», «Магнетична дама» — 1998 у ж. «Вітчизна».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Дві притчі одного дерева: Повісті, новели. О., 1967; Хроніка Івана Скомороха: Повісті, новели. О., 1972; Світло вершин: Повісті, новели. О., 1975; Далекий голос кукушки: Повести, новеллы. Москва, 1975; Птахи у відкритому морі: Роман. О., 1979; Новели: Вибране. О., 1983; Птицы в открытом море: Роман, новеллы. Москва, 1985; Полум’я тополі: Роман. К., 1986; Флейта для адвоката: Повісті, новели. К., 1989; Євангеліє від Гоголя: Роман. О., 2009.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
