Баккал Усеїн

Визначення і загальна характеристика

БАККА́Л Усеїн (22. 04. 1897, Сімферополь — 20. 10. 1973, м. Чкаловськ, Таджикистан) — танцюрист, балетмейстер, режисер. Батько Р. Баккал-Тарсинової. Засновник сучас. кримськотатар. хореографії. Від 1923 провідний танцюрист, арт. Кримськотатар. театру в Сімферополі. Лауреат Всесвіт. фестивалю майстрів мистецтв у Франкфурті-на-Майні (Німеччина, 1927). 1934 створив школу кримськотатар. танцю. 1937– 38 — балетмейстер театру опери та балету, гол. балетмейстер Кримськотатар. ансамблю пісні й танцю. В передвоєнні роки працював над спектаклями разом із композитором І. Бахшишем. Як режисер здійснив постановки «Легенда про русалку», «Золота колиска», «Бахчисарайський фонтан», «Ходжа Насреддін», «Весілля триває»; поставив танц. сюїти «Свято на селі», «Чабани», «Улюблена хустка», «Перша зустріч», «Високий мінарет» та ін., які ввійшли до золотого фонду кримськотатар. танц. мистецтва. Під час 2-ї світової війни у 1942 здійснив постановки вистав «Бахчисарайський фонтан» О. Пушкіна, «Дівчина Арзи» Ю. Болата, «Золота колиска» в кримськотатар. театрі Сімферополя. 1944 висланий із Криму. 1947 признач. гол. балетмейстером муз.-драм. театру ім. О. Пушкіна в м. Ленінабад. 1948 арешт., засудж. до 25 р. позбавлення волі. 1955 звільнений, реабілітований. Поставив танці до вистав «Торговець з аршином», «Нурхон», «Совість», «Гроза» О. Островського. Один із засн. Кримськотатар. держ. ансамблю пісні і танцю «Хайтарма». Поставлені ним у цьому ансамблі танці «Танок чабанів», «Великий хоран», «Легкий хоран», а також фольклорна вокал.-хореогр. сюїта «Танок з перснем» та ін. увійшли до скарбниці хореогр. мистецтва крим. татар.

Завантажити статтю