Баку

БАКУ́ (Bаkі) — столиця Азербайджанської Республіки. Знаходиться на зх. узбереж­жі Ка­спій. моря на Апшерон. п-ові. Б. — один з найбільших наук., культур. та пром. центрів на Близькому Сході та Кавказі. Площа 2200 км². Місто поділене на 11 р-нів. Насел. понад 2 млн осіб (2002): азербайджанці (99 %), проживають також грузини, росіяни, українці та пред­ставники ін. національностей.

Перша писемна згадка про місто датується 3500 р. до н. е. Різні писем. джерела назву міста трактують як «місце Бога», «місто вітрів» або виводять від назви етносу, який мешкав на цій території. Б. ще в середні віки був великим торговим центром Близького Сходу. Видобува­н­ня нафти, солі та вирощува­н­ня шафрану, що екс­портувалися в різні країни Сходу, служили важливим стимулом зро­ста­н­ня Б. як міста. Через нього проходив Великий шовковий шлях, що вважався стратегічним «ключем Ка­спію». За історію свого існува­н­ня місто пере­бувало у складі більше 40 азерб. держав, зокрема було столицею Ширванського (12 ст.) та Бакинського ханств (17 ст.). Після роз­поділу території Азербайджану на Пів­ден­ний та Пів­нічний унаслідок війни Росії з Іраном Б. пере­бував у складі Рос. імперії. У роки 1-ї світової війни імперські держави прагнули заволодіти бакин. нафтою, що складала 87 % від загальнорос. нафти. Під керівництвом створ. в 1911 в Баку нац. партії «Мусават» («Рівність») 28 травня 1918 була від­новлена держ. незалежність Азербайджану. Азербайджанська Демократична Респ. під­тримувала тісні звʼязки з Україною. 27 квітня 1920 окупація міста більшов. Росією тимчасово пере­рвала роз­виток незалежного Азербайджану.

Роз­виток економіки Б. повʼязаний з нафтодобувною промисловістю. 1847 у м. Балахани було пробурено першу нафтову свердловину механічним способом, а 1871 — промисловим. 1859 був побудований перший нафтопереробний завод. Від поч. 20 ст. у нафтодобувну промисловість Б. зростають капітало­вкладе­н­ня англ., швед., франц. та ін. компаній. У роки 2-ї світової війни бакин. нафта становила 83 % нафти, що видобувалася в СРСР. 1949 вперше почато видобува­н­ня нафти з родовищ Ка­спій. моря. Нині 75 % всієї нафти Азербайджану видобувається таким способом. Нафтові багатства цього регіону є одним з основних екон. стратегічних ресурсів, їхні запаси оцінюються в 2,3–2,5 млрд т. У роки від­новле­н­ня незалежності Азербайджану укладено низку угод про екс­плуатацію бакинської нафти, функціонує між­нар. консорціум. У Б. також роз­винуті нафтове машино- та приладобудува­н­ня, хім., електрон­на, легка та харчова промисловості.

Б. — значний центр транс­порт­них комунікацій. 1880 була побудована електрична залізнична лінія між Б. та містами Балахани, Сабунчу, Сурахани. 8 травня 1883 почав працювати залізнич. транс­порт між Б. та Тбілісі. В зх. напрямку функціонують залізничні лінії через Тбілісі з Чорноморським портом Поті і Батумі, в пів­нічному напрямку через Пн. Кавказ з Росією та Україною, ін. європ. державами, у пд. напрямку — до м. Астара. Б. є найбільшим портом в Ка­спій. морі, зʼ­єд­нується зі світ. океаном через Волгу, Волзько-Балтійський, Волго- Донський ка­нали. Від 1962 між Б. і Красноводськом (сучасний Турк­менбаши) працює паром. Бакин. порт під­тримує звʼязок з іранськими портами. Шосейні дороги зʼ­єд­нують Б. з Тбілісі, Махачкалою, Астарою й ін. містами. У Б. функціонує аеропорт. У 1967 введений в екс­плуатацію метрополітен протяжністю 55 км.

Ще в середні віки в Б. функціонували медресе і школи. 1874 в місті були від­криті ліцей та жіноча гімназія, а у 80-х роках для азерб. дітей — школи з викла­да­н­ням англ. та рос. мовами. 1913 в Б. було від­крито 92 початкові, 12 семирічних і 11 середніх шкіл. Нині у Б. діють 306 шкіл, 14 держ. і понад 10 приват. ВНЗів. Перший університет — Бакин. держ. університет (БДУ) був від­критий 1919. У Б. знаходиться НАН Азербайджану, створ. 1945. У 1998 в Бакин. словʼян. університеті (БСУ) проведено перший набір студентів, котрі ви­вчають укр. мову. 2000 на факультеті народо­знавства і пере­кладу в БСУ створ. каф. словʼян. філології, на базі якої від­крито спеціальність «українська мова та література» (навч. 20 студентів). 17 жовтня 2001 під час офіц. візиту до Азербайджану Міністра закордон. справ України А. Зленка при БСУ було від­крито Укр. культурний центр. У центрі проводять різноманітні наук. та культурні заходи, зокрема дні культури та укр. літ-ри, дні азерб.-укр. звʼязків. На базі БСУ від 2 березня 2001 на громад. засадах діє Укр. недільна школа, в якій навч. 45 учнів. У БДУ від­крито каф. історії словʼян. народів і каф. словʼян. філології.

У Б. функціонують 6 театрів, 20 музеїв і 17 кінотеатрів, філармонія. Роз­винута спортивна база. Побудовані олімпійські центри, 2 закритих стадіони між­нар. класу, один з яких вміщує 40 тис. глядачів. На Апшеронському узбереж­жі Ка­спію функціонують між­нар. туристичні бази, санаторії та курорти. У Б. в різні часи жили або працювали видатні вчені, громад. та політ. діячі, такі як М. Расулзаде, А. Топчубашов, Ф. Гойлу, письмен­ники М. Ахундов, Дж. Мамедкулізаде, М. Сабір, Дж. Джабарли, Г. Джавід, М. Мушвіґ, А. Джавад, С. Вургун, композитори і музиканти У. Гаджибе­йов, М. Магомаєв, Бюль-Бюль, К. Караєв, Ніязі, М. Ростропович, Р. Бейбутов, артисти Г. Сарабський, Г. Араблинський, У. Раджаб, М. Давудова, Дж. Зейналов, митці Т. Салагов, С. Бахлулзаде, Т. Наріманбе­йов, вчені А. Бакиханов, Ю. Мамедалієв, З. Буніятов та ін. Альфред Нобель (засновник Нобелів. премії) з братами Робертом та Людвіґом 1904 заснував у Б. під­приємства з видобутку нафти. Ро­зумовський (один із нащадків геть­мана Ро­зумовського) і Давиденко брали участь у заснуван­ні Бакин. університету, де працювали поміж інших брати Д. і О. Бекетовські (ві­домі фахівці у галузі садівництва).

Б. — це своєрідний музей під від­критим небом. У Гобу­стані, на від­стані 60 км від Б. були зна­йдені наскельні малюнки, створені людиною у 12–11 тис. до н. е. В старій частині міста — Ічері Шегер — знаходиться понад 50 памʼятників історії та культури різних часів. Серед них — Синиг Ґала (11 ст.), Ґиз Ґаласи (12 ст.), Палац Ширваншахів (15 ст.) та ін.

У Б. працюють пред­ставництва і дипломат. місії понад 60 держав, зокрема й України, а також понад 30 між­нар. організацій: ООН, ОБСЄ, ЮНЕСКО, Ради Європи, Євросоюзу та ін. (Див. також Азербайджан).

Літ.: Сарабский Г. Старый Баку. Баку, 1958; Ашурбейли С. Очерк истории средневекового Баку. Баку, 1964; Буниятов З. М. Азербайджан в VII–IX вв. Баку, 1965; Мусаев Т. М. Средневековые документы по истории Баку. Баку, 1967; Гаджизаде А. М., Ковальская Н. Я. Баку. Экономико-гео­графический очерк. Москва, 1970; Ашурбейли С. Государство Ширваншахов. Баку, 1983; M. T. Suleymanov. Eşitdiklәrim, oxuduqlarim, gürdüklәrim. Baki, 1989; Ашурбейли С. История города Баку. Период средневековья. Баку, 1992; M. Ismayil. Azәrbaycan Tarihi. Baki, 1993; Тодуа З. Азербайджан сегодня. Москва, 1995; Гасымов М. Азербайджан в системе международных отношений. Баку, 1996.

М. Д. Ґасимли, Ф. Ґ. Туранли

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю