Колки

КОЛКИ́ – невеликі лісові масиви на рівнинах лісостепової, рідше степової зон. Поширені на зволожених ділянках вододілів. Формуються як невеликі гаї на днищі замкнутих знижень лесових терас Дніпра, Псла та ін. річок Лівобережжя, на піщаних масивах пониззя Дніпра та Сіверсь­кого Дінця – в улоговинах видування, переважно на дернових ґрунтах. К. на аренах – переважно 2–3-ярусні лісові фітоценози, деревостан яких переважно березовий, рідше осиковий, дубовий (вис. 8–12 м). У підліску (заввишки 0,5–3 м) переважають жостір проносний, терен, дрік дніпровський, верба розмаринолиста. Для трав’я­но­го покриву К. характерне поєднання псамофітно-степ., лучної і лучно-болот. рослинності з типовими лісовими компонентами. Загалом у складі нижньо­дніпров. К. нараховують бл. 80 видів квітк. рослин. К. мають вплив на прилеглі території – підвищують вологість повітря та ґрунтів, стримують дефляц. процеси. В Україні у природ. стані збереглися лише у відділеннях Чорномор. біосфер. заповідника, на Кінбурнській косі. Частково змінені фітоценози К. трапляються у пониззі Дніпра, зрідка – Південного Бугу.

В. С. Ткаченко

Фотоілюстрації

завантажити статтю