Колки

КОЛКИ́  — невеликі лісові масиви на рівнинах лісо­степової, рідше степової зон. Поширені на зволожених ділянках вододілів. Формуються як невеликі гаї на днищі за­мкнутих знижень лесових терас Дні­пра, Псла та ін. річок Лів­обереж­жя, на піщаних масивах пониз­зя Дні­пра та Сіверсь­кого Дінця — в улоговинах видува­н­ня, пере­важно на дернових ґрунтах. К. на аренах — пере­важно 2–3-ярусні лісові фітоценози, дерево­стан яких пере­важно березовий, рідше осиковий, дубовий (вис. 8–12 м). У під­ліску (зав­вишки 0,5–3 м) пере­важають жо­стір проносний, терен, дрік дні­провський, верба роз­маринолиста. Для травʼя­но­го покриву К. характерне по­єд­на­н­ня псамофітно-степ., лучної і лучно-болот. рослин­ності з типовими лісовими компонентами. Загалом у складі нижньо­дні­пров. К. нараховують бл. 80 видів квітк. рослин. К. мають вплив на прилеглі території — під­вищують вологість повітря та ґрунтів, стримують дефляц. процеси. В Україні у природ. стані збереглися лише у від­діле­н­нях Чорномор. біо­сфер. заповід­ника, на Кінбурнській косі. Частково змінені фітоценози К. трапляються у пониз­зі Дні­пра, зрідка — Пів­ден­ного Бугу.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю