Коллі Людвик Петрович

КОЛЛІ́ Людвик Петрович (23. 12. 1849, м. Фрайбурґ, Швейцарія — 28. 12. 1917(10. 01. 1918), м. Феодосія, нині АР Крим) — музеєзнавець. Дійсний член Таврій. ученої архів. комісії (1901), Одес. товариства історії та старожитностей (1904), почес. чл. Лігурій. товариства історії (Італія, 1914). На батьківщині ви­вчав філософію та право. 1868 переїхав до Росії. Працював гувернером і учителював у Поділ. губ. й Одесі; 1878–1906 викладав франц. мову у чол. і жін. гімназіях Феодосії; водночас 1900–17 — зав. Феодосій. музею старожитностей. Зробив знач. вне­­сок у збереження та розширення музей. колекції (станом на 1912 — 2,5 тис. од. зберігання), обстоював необхідність законодав. врегулювання проведення археол. досліджень. 1905 очолив одні з перших у Росії підводні розкопки, в ході яких знайдено античні амфори. Публікації з історії та культури антич. і середньовіч. Криму вміщував у «Извес­­тиях Таврической ученой архив­­ной комиссии», серед них — «Об одном барельефе Феодосийс­­кого музея» (1903, № 35), «Хри­­с­­тофоро ди Негро, последний консул Солдаи» (1905, № 38), «Падение Каффы: Последние го­­ды генуэзских поселений в Кры­­му» (1918, № 54).

Рекомендована література

1. Петрова Э. Б. Памяти Л. П. Колли // Культура народов Причерноморья. 2002. № 33;
   Google Scholar Internet
2. Її ж. Колли Л. П. // Крым в лицах и биографиях. Сф., 2008;
   Google Scholar Internet
3. Її ж. Колли Людвик Петрович // Сотрудники Феодосий. музея древностей — деяте­ли науки и культуры. К., 2011.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю