БАЛЕ́Й Вірко (Вірослав Петрович; 21. 10. 1938, м. Радехів Львів. обл.) — композитор, диригент, піаніст, педагог. Син П. Балея. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1996). У 1949 емігрував до США. Здобув муз. освіту як піаніст у Каліфорн. ін­ституті мистецтв (Лос-Анджелес, 1963). Викладав фортепіано та муз.-теор. дисципліни в Університеті м. Лас-Веґас (шт. Невада), де від 1971 організовує щоріч. фестивалі сучас. музики (згодом між­нар.), а також створив камер. ансамбль «Лас-Веґаські камералісти», а 1981 — Лас-Веґаський симф. оркестр. Б. уперше в США виконав твори укр. композиторів Б. Лятошинського, В. Сильвестрова, Л. Грабовського, В. Губи та ін. Крім того, Б. пише низку статей, читає цикли лекцій по радіо, телебачен­ню про нові імена в укр. музиці (серед. 70-х рр. — ста­т­тя «Київський авангард — ретро­спектива головної течії» у ж. «Нумус Вест» (США); перед­рук. у нім. ж. «Мелос»). Організував мистец. по­їздки до США укр. композиторів В. Сильвестрова, Л. Грабовського, М. Скорика, Є. Станковича, І. Карабиця, В. Загорцева. Ініціатор, організатор між­нар. (зокрема амер.-укр.) проектів: фестивалів, концертів, гастролей, записів укр. музики на CD, кіновиробництва, видавн. справи тощо. У 90-х pp. створив фірму «Відео-Юкрейн» та видавництво «Тоо many notes» («Забагато нот»). Як симф. диригент та піаніст по­стійно гастролює з широким репертуаром світ. музики у різних країнах, спів­працює з орке­стром «Київська камерата» (низку про­грам оркестру під керівництвом Б. записано на CD). Продюсер та автор музики до кінофільмів «Лебедине озеро. Зона» (1989), «Молитва за геть­мана Мазепу» (2001, обидва — реж. Ю. Іл­лєнко, Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). У творчому доробку — симф., камерна музика, твори для голосу та інструм. ансамблів. Використовує досягне­н­ня новітньої композитор. техніки з певною опорою на укр. жанровість і мелос фольклору (зокрема думи, коломийки). Учень Р. Савицького.