БАЛЕ́Й Петро Несторович (29. 01. 1912, с. Ощів Грубешівського пов., Холмщина, нині Люблінського воєводства, Польща — 27. 09. 2003, м. Кларк, США) — громадський діяч, публіцист, політолог, письмен­ник. Батько В. Балея. Закінчив правничо-економічний факультет Люблінського університету (1939). Змолоду брав участь у нац.-визвольній боротьбі в лавах ОУН. Під час 2-ї світової війни був увʼязнений в Освенцімі, спогади про це виклав у книжці шаржовано-трагічних малюнків «Альбум політвʼязня» під псевд. Паладій Осинка (Мюнхен, 1946) — з перед­мовою автора укр. і англ. мовами. Від 1949 — у США, оселився у Каліфорнії. В еміграц. період Б. опублікував низку оповідань з часів більшовицького пере­вороту, пере­двоєн. і повоєн. рад. ре­пресій, боротьби УПА тощо, вміщених у зб. «Пан» (Реґенсбурґ, 1948; 2-е вид. під такою самою на­звою — Джерсі-Сіті, 1984 — охоплює вдвічі більше творів). Ви­ступав у пресі з про­блем соц.-політ. життя еміграції, парт, роз­різненості емі­грант, середовища, дисидент, руху в Україні, стану української мови та інтелігенції, від­гукувався на непересічні явища в укр. літ-pi та мистецтві; у 1990-і pp. — на пер­спективи роз­будови Укр. держави. Значну частину цих статей, досліджень і дискус. ви­ступів зі­брано в книжках «Без ідеологічного самодурства (Ви­бране)» (Б. м., 1992), «Голос із діяспори в Україну (Salus Republicae Lex Suprema)» (Лас-Веґас, 1997). Окреме місце посідає ґрунт. моно­графія Б. «Обез­власнене су­спільство (Марксизм: утопія в теорії і терор у практиці)» (Лос-Анджелес, 1981; пере­вид. в автор. перекл. англ. мовою — «Expropriated. Society», 1988), в якій про­аналізовано політ. філософію К. Маркса, як вона реалізувалася у ви­гляді ленінізму. До 1948 Б. входив до проводу ОУН(б), згодом змінив по­гляди на більш ліберальні. Драм. перипетії роз­колу в ОУН він роз­глянув у кн. «Фронда Степана Бандери в ОУН 1940 року (Причини і наслідки)» (К., 1996). Б. пере­клав низку філос. та політолог. праць, зокрема «Американські паломники до Радянського Союзу в 1917–32 pp.» Л. Фоєра, «Україна: найбільша про­блема Європи» Л. Лавтона, «Три великі етичні про­блеми (моральний світо­гляд Ф. Достоєвського)» М. Туган-Барановського.