Колмаков Микита Олексійович

КОЛМАКО́В Микита Олексі­йович (13. 10. 1902, Варшава — 29. 11. 1938, Мага­дан. обл., РФ) — журналіст, видавець. Навч. у Комуніст. ін­ституті журналістики у Харкові. Під час воєн. дій 1918–20 був комісаром баталь­йону та заст. ред. корпус. газети. У 1920-х рр. працював в органах ВЧК, за­ймався політвихова­н­ням військовиків. Від 1927 — за­ступник ред. г. «Комуна» (орган Калуз. губкому партії). Працював на керів. посадах у редакціях губерн. газет у міс­­тах Івано-Вознесенськ, Брянськ, Вла­­дивосток, Хабаровськ (усі — РФ). Був заст. гол. ред. г. «Тихоокеанская звезда», на шпальтах якої опубліковано кілька оглядових матеріалів, де критикувалася великодерж. політика крайкому партії, це було роз­цінено як «лівацькі пере­гини», а К. направлено пов­предом г. «Прав­­да» у Казах­стан. Від 1933 — в Україні: заст. нач. політсектора МТС з питань інформації Вінн. обл. земел. упр., від 1934 — директор «Держсільгоспвидаву» (Харків). Вид-во по­стійно звинувачували у «троцькізмі», вилучено чимало книг. 15 лютого 1937 заарешт., 29 серпня того ж року за звинуваче­н­ням у троцькіст. діяльності засудж. до роз­стрілу. На­ступ. дня К. подав касац. скаргу до Спецколегії Верхов. суду УРСР. Її задовольнили, вирок від­мінили, справу пере­дали на новий роз­гляд із стадії поперед. слідства у ін. складі суду. На по­втор. слухан­ні 19–20 березня 1938 за­­судж. до 15-ти р. по­збавле­н­ня волі у виправно-труд. колим. таборах та 5-ти р. по­збавле­н­ня прав після від­бу­т­тя осн. міри покара­н­ня.

Завантажити статтю