Баумґардтен Александер

БАУМҐА́РДТЕН Александер (Baumgardten Aleksander; 31. 05. 1908, Краків — 29. 06. 1980, м. Катовіце, Польща) — польський письменник, драматург, перекладач. Закін. Львівський університет (1931). У 1934–38 брав участь у діяльності літ. груп «Рибалти» і «Сигнал», співпрацював як автор з Польс. радіо. Дебютував зб. поезій «Usta na kamieniach» (Warszawa, 1938). Під час 2-ї світової війни перебував у Львові. Від 1945 — у м. Катовіце. 1945–54 — керівник місц. літ. редакції Польс. радіо. 1965–80 — зав. літ. частини театру в м. Бєльсько-Бяла. Був віце-головою Катовіц. відділ. Спілки польс. літераторів. Автор повістей і романів («Zielone czasy», Warszawa, 1958; 1960; 1968; 1973; 1979; «Brzegi ciemności», Warszawa, 1964; «Ulica Czterech Wiatrów», Katowice, 1967; «Jeszcze nie rano», Warszawa, 1972; «Rycerskie rzemiosło», Warszawa, 1975; 1979), зб. оповідань і віршів, п’єс, кіносценаріїв. Твори Б. неодноразово відзначувано на заг.-польс. і воєвод. конкурсах. У романі «Nasze wojny prywatne» (Katowice, 1977) змалював життя Гуцульщини 1939–45. Ще навчаючись в Університеті, виступав у журналах з перекладами укр. поетів. Переклав уривки з «Енеїди» І. Котляревського, окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, Олександра Олеся, П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана, І. Драча, що увійшли до «Антології української поезії» (К., 1977), оповідання Є. Гуцала і п’єсу О. Корнійчука «Макар Діброва» (разом із Я. Бжозою), що була поставлена 1949 у Катовіце. Автор розвідок про Т. Шевченка (1961, 1964), І. Котляревського (1969), рецензії на укр. поет. антологію «Гомін» («Trybuna Robotnicza», 1964). Співпрацював з часоп. «Український календар» і «Наша культура».

Завантажити статтю