Бачинський Левко Васильович
БАЧИ́НСЬКИЙ Левко Васильович (псевд.: Юрист, М. Мик та ін.; 14. 07. 1872, с. Серафинці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 11. 04. 1930, санаторій Ґрімменштейн побл. Відня, похов. у Івано-Франківську) — публіцист, адвокат, громадсько-політичний діяч. Брат Миколи Бачинського. Позитив. вплив на Б. мали адвокат С. Данилович, дир. мист.-пром. «Гуцульської спілки» І. Герасимович, кер. Коломий. таєм. гуртка І. Плешкан, а також Т. Заборський. Активним чл. гуртка був і Б. Під впливом учителя української мови Р. Яросевича Б. став чл. Русько-укр. радикал. партії, яку заснували М. Драгоманов, М. Павлик та І. Франко. Навч. на правн. факультеті Чернів. університету (1891–96). Продовжив політ.-громад. діяльність у студент. товаристві «Союз». Через активну політ. діяльність, а також відсутність засобів для навч. був змушений перейти на заочне навч. та переїхати в Городенку. Поширював радикал. рух на Городенківщині та в сусід. повітах. Закладав кооп.-освіт. товариства «Народні спілки», влаштовував віча, боровся зі зловживаннями служб. осіб., проводив агітацію серед виборців. За промову на вічі у с. Шитівці Заліщиц. пов. уперше засудж. на 14 днів ув’язнення. Через це змуш. переїхати до Спілина, де працював пом. адвоката. Брав участь у заснуванні першого патріот. спорт. протипожеж. товариства «Січ» у с. Завалля. Першу промову опублікував у «Громадському голосі». Від 1901 працював у канцелярії адвоката А. Коса у м. Калуш. 1903 переїхав до Ситича. Заочно закін. Чернів. університет (1896). Поселився у Станіславі (нині Івано-Франківськ), де відкрив адвокат. канцелярію. У Станіслав. окрузі 1907 був обраний до австр. парламенту. 1911 його знову обрали до австр. парламенту у Відні, де був послом до 1918. У 1914 Б. було обрано заступник голови Гол. укр. ради. Перед окупацією Галичини рос. військами Б. виїхав до Відня, де став заступник голови новосформов. Заг. укр. ради. Приділяв багато уваги військ. біженцям під час 1-ї світової війни. Після листопад. подій Б. повернувся до Станіслава й очолив Укр. нац. раду міста. З січня 1919 був признач. заст. президента УНР і чл. її правління. У цей же день сесія ЗУНР, реалізуючи попередню домовленість у м. Фастів, прийняла ухвалу про злуку УНР і ЗУНР у єдину державу при збереженні автономії ЗУНР. Б. очолив делегацію з 65-ти осіб, що виїхала 16 січня 1919 до Києва на проголошення злуки всіх укр. земель у єдину державу — УНР. У Станіславі він очолив спец. земел. комісію і згодом запропонував план приватизації землі. Після окупації Галичини Польщею Б. не припинив політ. діяльності. Був одним із авторів «Резолюції партійного з’їзду УРП», що відбувся 1 квітня 1923 у Львові. 1925–27 Б. — віце-президент Союзу українських адвокатів, у складі якого перебував до остан. днів життя. 1926 його обрано від Станіслав. округи послом до варшав. сойму. Згодом очолив радикал. посол. клуб, від 1924 — УРП, а від 14 лютого 1926 — УСРП. Актив. дописувач до часопису «Громадський голос», у якому опублікував низку статей з громад. і політ. життя Зх. України того часу.
Літ.: П’ятий з’їзд Русько-української радикальної партії // Громад. голос. 1896, 1 жовт.; Семий з’їзд Русько-української радикальної партії // Там само. 1898, 1 груд.; Проєкт земельного закону // Там само. 1919, 14 берез.; Стефаник В. Листи (двадцять один) до Левка Бачинського за період від 5 листопада 1893 до 31 травня 1927 // Повне зібр. тв.: У 3 т. Т. 3. К., 1954; Погребенник Ф. Левко Бачинський — визначний громадсько-політичний діяч // Рада. 1992. № 22–25; Бачинський М. Бачинський Лев (Левко) Васильович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 3; Бабій В. Левко Бачинський: Життєпис. Ів.-Ф., 2002.
ДА: ЛНБ ім. В. Стефаника НАНУ. Відділ рукописів. Ф. 309, оп. 1, спр. 2177; ЦДІА України, м. Львів. Ф. 3с/309, оп. 1, зв. 148. Спр. 2177с; Архів СБУ. Спр. 147/68, 38232. Т. 1, 2 (матеріали Сергія Бачинського).
М. С. Бачинський
Державний архів
ЛНБ ім. В. Стефаника НАНУ. Відділ рукописів. Ф. 309, оп. 1, спр. 2177; ЦДІА України, м. Львів. Ф. 3с/309, оп. 1, зв. 148. Спр. 2177с; Архів СБУ. Спр. 147/68, 38232. Т. 1, 2 (матеріали Сергія Бачинського).
Рекомендована література
- П’ятий з’їзд Русько-української радикальної партії // Громад. голос. 1896, 1 жовт.;
- Семий з’їзд Русько-української радикальної партії // Там само. 1898, 1 груд.;
- Проєкт земельного закону // Там само. 1919, 14 берез.;
- Стефаник В. Листи (двадцять один) до Левка Бачинського за період від 5 листопада 1893 до 31 травня 1927 // Повне зібр. тв.: У 3 т. Т. 3. К., 1954;
- Погребенник Ф. Левко Бачинський – визначний громадсько-політичний діяч // Рада. 1992. № 22–25;
- Бачинський М. Бачинський Лев (Левко) Васильович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 3;
- Бабій В. Левко Бачинський: Життєпис. Ів.-Ф., 2002.
Людина 
