Башинський Еспер
БАШИ́НСЬКИЙ Еспер (17. 12. 1878, с. Ключевське Камчат. губ., Росія — після 1925) — військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Полтав. Петров. кадет. корпус, Михайлів. артилер. училище (1899). Під час 1-ї світової війни — командир дивізіону гармат. частин рос. армії, полковник. Від кін. 1917 — в укр. війську. За Гетьманату — командир 40-го гармат. полку, 4-ї легкої гармат. бригади. 1919 — командир 18-ї гармат. бригади, нач. артилерії Пн. дивізії Волин. групи Армії УНР. Під час 1-го Зимового походу очолював Збірну гарматну бригаду 2-ї Волин. стрілец. дивізії під командуванням генерала О. Загродського. Нагородж. Залізним хрестом. Після інтернування Армії УНР у Польщі перебував у таборі м. Каліш. Викл. старшинської школи. Згодом виїхав до Парижа. 1925 був заступник голови Ген. Ради укр. організацій у Франції.
Рекомендована література
- За державність. Зб. 6. Каліш, 1936;
- зб. 9. Варшава, 1939;
- Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі. 1920–1939. Л., 2000;
- Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття. Л., 1995.