Башук Петро

БАШУ́К Петро (26. 11. 1911, с. Пивовщина Сокал. пов., нині Львів. обл. — 29. 05. 1995, Вінніпеґ) — громадсько-політичний діяч. Закін. гімназію з українською мовою навч. у Перемишлі (1933). Вступив до університету в Левені (Бельгія), але польс. влада не дозволила виїхати за кордон. Навч. у Варшав. університеті, однак згодом був заарешт. і вивез. до Берези Картузької. Звільн. 1935. У 1935–36 підготував істор. нарис «Святослав Завойовник» для видавництва «Дешева книжка». Організував у Белзі «Просвіту» й гуртки «Рідної школи». 1937 був одним із засн. першої самооборон. групи «Вовки». Заарешт. 1937, був ув’язнений у Бригідках (Львів), звідки 1939 утік. Організував самооборонну військ. групу «Січ» (згодом перейм. на «Лозове козацтво»). З поч. 2-ї світової війни переїхав до Львова, де був управителем переходової станції для полонених. 1943 знову заарешт., вивезений до Аушвіца. В грудні 1944 звільн. Один з організаторів Укр. допомогового комітету у Левені (1946). Від 1949 — у Вінніпезі. Член президії Комітету українців Канади, голова організац. комісії побудови пам’ятника Т. Шевченкові, засн. Фундації ім. Т. Шевченка. Організатор Товариства укр. студіюючої молоді ім. М. Міхновського та Спілки укр. молоді в Канаді, Арґентині, Бразилії, Параґваї. Був довголіт. управителем видавництва «Поступ».

Завантажити статтю