Безвірник
«БЕЗВІ́РНИК» — періодичне видання антирелігійного спрямування. Виходив 1924–35 у Харкові. Засн. як сатир. журнал Всеукр. ради спілок безвірників, у якому вміщувалися памфлети, карикатури, агітплакати, оповідання, вірші антиреліг. характеру. 1926 реорганіз. у популярно-наук. метод. антиреліг. щомісячник. Публікував статті з широкого спектру питань антиреліг. пропаганди, матеріали для масової роботи, метод. вказівки, інструкції, резолюції тощо, висвітлював діяльність антиреліг. організацій в Україні й за кордоном (зокрема закриття церков, синагог, мечетей), анонсував антиреліг. літературу. Серед пропаганд. матеріалу трапляються статті пізнавал. характеру, як-от: А. Коршиков «“Світ невидимих істот”. Бактерії і мікроби та їхня робота у людському житті» (1929, № 5), низка нарисів про світ. релігії та течії — мусульманство, ламаїзм, іудаїзм, шамаїзм, фундаменталізм. Редакція залучала до співпраці значну кількість кореспондентів з місць — «безвіркорів»; ініціювала збирання коштів на будівництво літаків, човнів, що отримували назви типу: «Войовничий безвірник» тощо. Чимало статей підписано авторами з європ. країн. Серед авторів: М. Бажанов («Декрет про відокремлення Церкви від держави», № 2; «Фашист, хрест, собачка та ікона», № 10; «Анатоль Франц як безбожник», № 12; усі — 1928), А. Молочанський («Попи шкодять сільському господарству», 1929, № 5), В. Чернявський («Баптисти — агенти світової буржуазії», 1929, № 18).