Безпалко Йосип Іванович

Визначення і загальна характеристика

БЕЗ­ПА́ЛКО Йосип Іванович (13. 05. 1881, Чернівці — 1950, концтабір у Казах­стані) — громадсько-політичний діяч, публіцист, редактор. Навч. у Чернів. гімназії. 1899 заснував таємний гурток гімназій. та студент. молоді. 1901–02 редагував орган буковин. нац. організації — г. «Буковина». Засн. першого на Буковині товариства «Січ» і ред. учител. часопису «Промінь». 1907–08 — кра­йовий секр. проф­спілок Буковини. Був засн. і головою кра­йової організації Укр. с.-д. партії на Буковині (1906–18), г. «Борба» (1908–14, 1918) та г. «Залізничник» (1910). Від 1914 активно спів­працював із СВУ у Відні. Проводив нац.-просвітн. виховну роботу серед полонених рос. армії — українців у таборах Фрайштадт (Верх­ня Австрія) та Раштатт, Зальцведель і Вецляр (Німеч­чина) у 1915– 1918. У 1918 — чл. Укр. нац. ради Буковини і мер Чернівців. Як делегат від Буковини брав участь в урочистому засі­дан­ні Директорії й уряду, присвяч. святу Злуки земель України. Був чл. Труд. кон­гресу (Київ, 1919), Нац. ради ЗУНР. 1919–20 — міністр праці в уряді Б. Мартоса. Від 1922 — викладач Укр. госп. академії у Подєбрадах (нині Чехія). Опублікував низку політ. статей та роз­відок про нім.-словʼян. взаємини у 19–20 ст. 1938 був обраний головою Укр. січового союзу. 1945 заарешт. рад. спец­службами у Празі й від­правл. до концтабору, де й загинув.

Пр.: По­ступове пробудже­н­ня національної гідності полонених українців у таборі Фрайштадт // Союз Визволе­н­ня України 1914–1918. Ві­день, 1918; Нью-Йорк, 1979; Симон Васильович Петлюра // Соціал-демократ. 1926, 28 трав.

Літ.: Цегельський Л. Від легенд до правди. Нью-Йорк; Філадельфія, 1960; Головацький І. Без­палко Осип // Укр. журналістика в іменах. Л., 1998. Вип. 5; Погребен­ник Ф. Без­палко Осип // Буковина. 2001, 14 берез.

І. Д. Головацький

Завантажити статтю