Бєляєв Віктор Григорович

БЄЛЯ́ЄВ Віктор Григорович (05. 09. 1929, с. Даурія, нині Читин. обл., РФ — вересень 2008, Київ) — літературознавець. Чоловік Л. Бєляєвої. Кандидат філологічних наук 1956). Закін. Львівський університет (1952). Відтоді працював в Інституті літ-ри АНУ (Київ): н. с. (1973–78), зав. сектору (1986–91). Був гол. ред. (1973–80) та 1-м заст. гол. ред. (1984–89) ж. «Радянське літературознавство». Досліджує історію рос. та укр. літ-р. укр.-рос. літ. зв’язки, питання теорії жанрів, становлення і розвитку укр. істор. роману. Автор розвідки «Відображення Жовтневої революції і громадянської війни в українській прозі» (К., 1957), а також літ. портретів і статей про М. Старицького, Д. Мордовця, А. Кащенка, М. Стельмаха, С. Тудора, Ю. Мушкетика та ін. Брав участь у написанні «Історії української радянської літератури» (К., 1964), колектив, монографій «Взаємозбагачення і зближення літератур народів СРСР» (К., 1977, відп. ред.), «Історія українсько-російських літературних зв’язків» (т. 1-2, К., 1987, відп. ред. 2-гот.) та ін. Упорядник 6-ти випусків альманаху «Сузір’я». Голова редколегії щорічників видавництва «Дніпро» «Рік... Літературно-критичний огляд» (13 зб., 1973–85).

Завантажити статтю