Бєляєва Лілія Вікентіївна

Визначення і загальна характеристика

БЄЛЯ́ЄВА Лілія Вікентіївна (29. 01. 1928, м. Бобруйськ, нині Могилів. обл., Білорусь) — бібліо­граф. Дружина В. Бєляєва. Закін. Львівський університет (1953). У 1953–55 працювала в Ін­ституті літ-ри АН УРСР: бібліотекар, м. н. с. Від 1955 — у НБУВ: бібліотекар, ст. ред., гол. бібліо­граф, 1974–86 — за­ступник директора з наукової роботи, від 1986 — гол. бібліо­граф від­ділу нац. бібліо­графії. Автор метод. роз­робок з питань наук.-допоміж. бібліо­графії. 1958–88 у ж. «Рад. літературо­знавство» вела рубрику «Книги з українського літературо­знавства». Бібліогр. ред. 5-го тому «Українська література в країнах Центральної та Пів­ден­но-Східної Європи: Матеріали до бібліо­графії», колектив. моно­графії «Українська література в загальнословʼянському і світовому контекс­ті» (в 5 т., К., 1994) та кн. «Українська революція і державність: 1917–1920 рр.» (К., 2001).

Пр.: «Радянське літературо­знавство»: зміст 1938–1957 // РЛ. 1958. № 2 О. І. Білецький. К., 1959; Т. Г. Шевченко. Бібліо­графія літератури про життя і творчість: 1839–1959. Т. 1–2. К, 1963: Є. С. Шабліовський. К., 1976; Словʼянська філологія на Україні. К., 1978; 1983; «Філологічні науки на Україні» (щорічники за 1978–88); Є. П. Кирилюк. К., 1983; Т. Г. Шевченко: 1965–1988. К, 1989; І. К. Походня. К., 1997; Г. Д. Вервес. К., 2000.

Літ.:Онищенко О., Солонська Н. Бібліо­граф Лілія Бєляєва // БВ. 1998. № 2.

О. С. Онищенко

Завантажити статтю