Бєляєв Олександр Романович

БЄЛЯ́ЄВ Олександр Романович (Беляев Александр Романович; 04(16). 03. 1884, м. Смоленськ, РФ — 06. 01. 1942, м. Пушкін Ленінгр. обл., РФ) — російський письмен­ник, один з основоположників радянської наукової фантастики. Закін. Демидов. юрид. ліцей у Ярославлі (1906). Роз­робляв гостросюжет. пригодн. роман («Остров погибших кораблей», Москва; Ленин­град, 1927; «Человек-амфибия», Москва; Ленин­град, 1928; укр. перекл. — X., 1930; К., 1957; «Голова профес­сора Доуэля», Москва, 1926; укр. перекл. — К., 1957), соціально спрямов. сатир. памфлет з елементами гротеску («Человек, потерявший свое лицо»; «Властелин мира», Ленин­град; «Продавец воздуха»; усі — 1929), робінзонаду («Мертвая голова», 1928; укр. перекл. — К., 1977), соц. утопію («Борьба в эфире», Москва; Ленин­град, 1928). Серед ві­домих творів Б. — «Человек, нашедший свое лицо» (Тюмень, 1959; укр. перекл. — К., 1975), «Последний человек из Атлантиды» (Ленин­град, 1986; укр. перекл. — «Небесний гість», К., 1963), «Стрибок у ніщо» (К., 1969). Публіцист. нарис «Огни социализма, или Господин Уэллс во тьме» (1933) присвятив будівникам Дні­прогесу. У творах 30-х рр. зобразив наук.-тех. зверше­н­ня недалекого майбутнього (романи «Лаборатория Дубльвэ», 1938; «Звезда КЭЦ», Владивосток, 1959). Роман «Ариэль» (1941) — спроба більш умовної, казкової фантастики. Автор наук.-крит. статей. 1929–31 жив у Києві. Укр. мовою ви­йшли перше і єдине за життя Б. ви­да­н­ня роману «Чудесне око» (К., 1935), перше окреме ви­да­н­ня роману «Зірка КЕЦ» (К., 1936). Опублікував рец. на роман В. Владка «Аргонавти Всесвіту» (1939). Написав сценарій «Коли погасне світло» (1940) для Одес. кіностудії худож. фільмів. Окремі твори Б. українською мовою пере­кладали В. Козаченко, Д. Прикордон­ний та ін.