Бжезинський Валерʼян Любомирович

БЖЕЗИ́НСЬКИЙ Валерʼян Любомирович (20. 10. 1894, м. Камʼянець-Подільський, нині Хмельницької обл. — 14. 05. 1985, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — кон­структор. Закінчив Морське інженерне училище у Кронштадті (нині Санкт-Петербурзької міськради, 1917). Служив у ВМФ (капітан 1-го рангу). Командир Астраханського порту, його комісар і старший морський начальник (1919). Засновник і директор Військово-морського інженерного училища (1922). Помічник начальника морського флоту з технічно-господарської частини, голова секції НТК, голова Комісії з на­гляду за будівництвом кораблів (1925). Працював у ПКБ та заводах суднобудівної промисловості (1933). Очолював ЦКБ-1 суднобудува­н­ня (проєктува­н­ня бо­йових надводних кораблів для ВМФ). Ре­пресований 1937, засуджений 1940 на 10 р. увʼязне­н­ня. Працював в Остехбюро, роз­робив проєкти торпедних катерів. 1949 пере­ведений на засла­н­ня до Єнісейська (Красноярський край, РФ). Звільнений 1952, реабілітований 1955. Старший будівничий кораблів на Херсонському суднобудівному заводі. Головний кон­структор від­ділу Центрального НДІ імені О. Крилова у Ленін­граді (від 1955).

Завантажити статтю