Бжезинський Валерʼян Любомирович
Визначення і загальна характеристика
БЖЕЗИ́НСЬКИЙ Валер’ян Любомирович (20. 10. 1894, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельницької обл. — 14. 05. 1985, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — конструктор. Закінчив Морське інженерне училище у Кронштадті (нині Санкт-Петербурзької міськради, 1917). Служив у ВМФ (капітан 1-го рангу). Командир Астраханського порту, його комісар і старший морський начальник (1919). Засновник і директор Військово-морського інженерного училища (1922). Помічник начальника морського флоту з технічно-господарської частини, голова секції НТК, голова Комісії з нагляду за будівництвом кораблів (1925). Працював у ПКБ та заводах суднобудівної промисловості (1933). Очолював ЦКБ-1 суднобудування (проєктування бойових надводних кораблів для ВМФ). Репресований 1937, засуджений 1940 на 10 р. ув’язнення. Працював в Остехбюро, розробив проєкти торпедних катерів. 1949 переведений на заслання до Єнісейська (Красноярський край, РФ). Звільнений 1952, реабілітований 1955. Старший будівничий кораблів на Херсонському суднобудівному заводі. Головний конструктор відділу Центрального НДІ імені О. Крилова у Ленінграді (від 1955).