Ісаєв Олексій Михайлович
ІСА́ЄВ Олексій Михайлович (11(24). 10. 1908, С.-Петербург — 25. 06. 1971, Москва) — радянський конструктор авіаційних і ракетних двигунів. Доктор технічних наук (1959). Герой Соц. Праці (1956). Сталін. (1948) та Ленін. (1958) премії, Державна премія СРСР (1968). Після закінчення Моск. гірн. інституту (1932) працював на найбільших новобудовах країни й у проект. організаціях, зокрема у травні–вересні 1932 брав безпосередню участь у буд-ві «Запоріжсталі». Від 1934 — в авіац. промисловості. Працював у КБ В. Болховітінова на авіац. заводі № 22, де займався розробленням шасі для бомбардувальників: від 1944 — гол. конструктор КБ. Разом з О. Березняком створив перший рад. ближній винищувач Бі-1 із рідин. ракет. двигуном (перший політ на ньому здійснив 15 травня 1942 льотчик-випробувач Г. Бахчиваджі). 1959 КБ виокремлено в самост. організацію, а 1967 перейм. у КБ хім. машинобудування (1991 названо його іменем). Під керівництвом І. створ. серію двигунів для ракет. і косміч. техніки, які були встановлені на пілотованих кораблях і автомат. міжпланет. станціях. Іменем І. названо кратер на Місяці.