Биков Геннадій Олександрович

БИ́КОВ Геннадій Олександрович (06. 12. 1933, м. Калінін, нині м. Твер, РФ) — фахівець у галузі енергомашинобудування. Доктор технічних наук (1998), професор (2000). Премія ім. Г. Проскури АНУ (1993), Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Закін. Ленінгр. політех. інститут (1957). До 1967 працював інж.-конструктором у Моторобуд. ДКБ-29 Міністерства авіац. промисловості СРСР (м. Омськ), нач. конструктор. відділу суднових холодил. машин СКБ холодил. машинобудування (Одеса), зав. проблем. н.-д. лаб. енергет. установок Одес. технол. інституту; від 1967 — доцент, завідувач кафедри теплогазопостачання і вентиляції Полтав. інж.-буд. інституту; від 1987 — провідний науковий співробітник Інституту газу НАНУ. Викладав у Нац. тех. університеті України «Київ. політех. інститут» (1993–95); від 1999 — у Нац. авіац. університеті (Київ): від 2000 — професор кафедри авіац. двигунів. За участі Б. вперше у вітчизн. практиці створ. комбінований осьово-відцентр. компресор, на базі якого розроблено серію авіацій. газотурбін. двигунів малої і серед. потужності. Сформулював єдині закономірності та універсал. рівняння, що описують роботу лопаткових компресорів і насосів на нерозрахункових режимах. На базі теор. і експерим. дослідж. роботи бензин. і дизел. автомоб. двигунів на стисненому природ. газі та бензогаз. сумішах розробив концепцію збаланс. виробництва і споживання рідких і газ. вуглеводневих мотор. палив в Україні.

Завантажити статтю