Шубенко Олександр Леонідович

ШУБЕ́НКО Олександр Леонідович (31. 07. 1941, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — фахівець у галузі енергомашинобудува­н­ня і тепло­енергетики. Син Л. Шубенка-Шубіна. Доктор технічних наук (1994), професор (2007), член-кореспондент НАНУ (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009), премія імені В. Толубинського НАНУ (2001). Закінчив Харківський політехнічний ін­ститут (1963). Працював у Фізико-технічному ін­ституті низьких температур АН УРСР (Харків, 1963—65); Ленін­градському політехнічному ін­ституті (1965—68); від 1968 — в Ін­ституті енергетичних машин і систем НАНУ (Харків): 1996—2020 — завідувач від­ділу оптимізації процесів і кон­струкцій турбомашин, від 2020 — головний науковий спів­робітник від­ділу моделюва­н­ня та ідентифікації теплових процесів в енерготехнологічному обладнан­ні. Основний напрям наукової діяльності — під­вище­н­ня ефективності теплотехнічного обладна­н­ня ТЕС і АЕС, зокрема потужних енергетичних турбін. Одержав фундаментальні результати з удосконале­н­ня термогазодинамічних процесів у проточних частинах парових турбін, зокрема для турбін насиченої пари. Роз­винув класичну теорію конденсації Я. Зельдовича на випадок істотно нестаціонарних процесів при довільних умовах тепломасооб­міну між фазами, що має місце у проточних частинах турбін. Зробив вагомий внесок у виріше­н­ня важливих про­блем, повʼязаних із удосконале­н­ням теплових процесів з метою енерго­збереже­н­ня на енерговузлах промислових під­приємств і комунальних котелень на основі викори­ста­н­ня парових турбін малої потужності. Працює над роз­витком нового наукового напряму — роз­вʼяза­н­ня задач з удосконале­н­ня робочих процесів у ступенях турбін, що екс­плуатуються в області двофазних течій.