Биковець Михайло Миколайович

БИКОВЕ́ЦЬ Михайло Микола­йович (псевд. і крипт.: М. Б., М. Б-ц, Мих. Бик., М. Марусик, Мих. Марусик; 1894, с. Бірки, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. — 23. 10. 1937, Харків) — письмен­ник, громадський діяч. Літ. діяльність роз­почав навесні 1918 у г. «Вільний голос» (Полтава). 1922–23 у Полтаві працював ін­спектором губ. від­ділу соц. вихова­н­ня, був ред. ж. «Новими стежками». Пере­їхавши до Харкова, працював ін­спектором Гол. від­ділу соц. вихова­н­ня, публікувався у ж. «Червоні квіти». Був одним із засн. Спілки селян. письмен­ників «Плуг», в якій очолював секцію дит. літ-ри (до 1928). Ви­ступав у пресі зі ста­т­тями про творчість Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Остапа Вишні та ін.; про роль літ-ри у вихован­ні дітей («За дитячу книжку і кінофільм: Зб. ст.», Х., 1926), театр. мистецтво тощо. Упорядник зб. пʼєс і естрад. матеріалу до весняної засівної кампанії та колективізації — «Отак-то тепер» (X., 1930) та ін. Пере­кладав окремі твори М. Горького, М. Зарецького. Створив і очолював Бюро обслуговува­н­ня письмен­ників. 1937 заарешт. за звинуваче­н­ням у «приналежності до антирад. укр. націоналіст. терорист. організації». Роз­стріляний.

Пр.: Селянський календар на 1928. Х., [Б. р.].

Літ.: Мукомела О. Биковець Михайло Микола­йович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1995. Вип. 2.

ДА: Держ. архів СБУ. Спр. 035 463.

О. Г. Мукомела

Завантажити статтю