Бистров Борис Миколайович
БИСТРО́В Борис Миколайович (21. 05. 1941, м. Тирасполь, Молдова) — скульптор. Батько Я. Бистрової. Член НСХУ (1974). Закін. Київський художній інститут (1966; викл. І. Макогон, М. Лисенко). Медаль Худож. фонду України «За кращу роботу року» (1986). У 1966–68 — художник архіт. відділу проект. інституту «УкрДіпроміськпромгаз». Брав участь у підготовці альбому «Малі форми в архітектурі» (К., 1967–68). 1968–86 — на живопис.-скульптур. комбінаті «Художник». Працює в галузі станкової скульптури і малої пластики. Від 1966 бере участь у респ. та всесоюз. худож. виставках, від 1994 — у міжнар. симпозіумах у Білорусі, Латвії, Україні, Грузії. Персон, виставки у Києві (1993, 1999).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Електрик» (1974), «Дівчина з книжкою» (1978), «Відпочивальниця» (1979), «Наука» (1984), «Муза» (1986); скульптурні портрети В. Єфимова (1975), Ф. Дзержинського (1977), Б. Патона (1979); серія бронз. медалей (1974–80); серія композицій у бронзі «Хлопчик і якір» (1980-і рр.); пам’ятник князям Острозьким (2000, співавт.).
Рекомендована література
- Скульптура в пленере: Каталог. Москва, 1980.
Фотоілюстрації
Людина 
