Біатлон

Визначення і загальна характеристика

БІАТЛО́Н (від лат. bis — двічі та грец. άϑλоn — змага­н­ня, боротьба) — зимове двоборство: лижні пере­гони на 20 км зі стрільбою (лежачи і стоячи) по цілях з малокаліберної гвинтівки (до 1976 — з бо­йових карабінів). Як олімп. вид спорту Б. зародився у 20-х рр. 20 ст. у країнах Європи, прототипом були лижні пере­гони патрулів. 1948 засн. Між­нар. федерацію сучас. пʼятиборства і Б., від 1993 — самост. Між­нар. союз Б., від 1998 — Між­нар. федерація Б. Від 1958 щорічно проводяться між­народні змага­н­ня з Б., зокрема на Кубок світу і за зва­н­ня чемпіона світу. До про­грами зимових Олімп, ігор змага­н­ня з Б. вперше уві­йшли 1960 (брали участь чоловіки на трасах 10 і 20 км та в естафеті 4 х 7,5 км; від 1992 — жінки на трасах 7,5 і 15 км та в естафеті 4 х 7,5 км).

В Україні спорт. змага­н­ня з лиж. гонок на 10 км зі стрільбою вперше організовано 1928 за про­грамою 2-ї Всеукр. зимової спартакіади. Першим пере­можцем став М. Кисіль. 1957 в Україні від­бувся 1-й чемпіонат з Б. на ди­станції 20 км. Того ж року чол. команда біатлоністів України взяла участь у 1-му чемпіонаті СРСР з Б. (жін. команди — від 1979). Першим серед укр. учасників змагань з Б. на зимових Олімпійських іграх (м. Ґренобль, Франція, 1968) був І. Суворовцев. На 12-х зимових Олімп, іграх в Ін­нсбруці (1976, Австрія) І. Бяков у складі збірної команди СРСР в естафеті 4 х 7,5 км виборов золоту медаль. На першостях світу з Б. у 1984–88 Т. Чернишова здобула 7 золотих медалей, 1986 Н. Бєлова стала пере­можницею чемпіонату світу в естафеті 4 х 7,5 км і срібний призеркою у спринтер. гонці на 7,5 км. На Всесвіт. універсіаді 1989 у Болгарії І. Корчагіна здобула золоту медаль в естафеті 4 х 7,5 км. На 7-й зимовій Спартакіаді народів СРСР 1990 збірна команда України з Б. виборола золоті медалі. Серед багатораз. пере­можців між­народних змагань, чемпіонів і володарів Кубка СРСР — П. Бруєнко, В. Карленко, О. Растопін, В. Могиленко, Т. Дальний. До 1991 в Україні організації всіх видів лижного спорту, зокрема й Тех. комітет з Б., входили до Федерації лижного спорту СРСР. 1991 створ. самост. Федерацію Б. України, яка 1993 вступила до Між­нар. союзу Б. 1994 на 17-х зимових Олімпійських іграх у Ліл­легам­мері (Норвегія) біатлоністи України ви­ступили самост. командою у складі О. Петрової, О. Зубрилової,, В. Цербе, М. Сколоти, зайнявши в естафеті 4 х 7,5 км 5-е м.; у спринтер. гонці на 7,5 км В. Цербе здобула бронзу. На чемпіонаті Європи 1995 (м. Ле-Ґранд Борнанде, Франція) Н. Лемеш у гонці на 15 км здобула срібло; у естафеті 4 х 7,5 км команда у складі Т. Дольного, В. Джими, Р. Лисенка, Р. Звонкова посіла 3-є м.; у естафеті 3 х 7,5 км В. Цербе, Т. Водопʼянова та Н. Лемеш здобули срібні медалі. На чемпіонаті світу 1996 нац. жін. команда України з Б. у команд, гонці на 7,5 км здобула срібні, а в естафет. гонці 4 х 7,5 км — бронз. медалі; в особи­стій гонці на 15 км О. Петрова завоювала бронз. медаль. На роз­и­граші Кубка світу 1997 (м. Антерсельве, Італія) біатлоністки України Т. Водопʼянова, О. Зубрилова, І. Корчагіна, В. Цербе у команд. гонці на 7,5 км вибороли 3-є м., в особи­стій гонці на 15 км Т. Водопʼянова була першою. На Всесвіт. зимовій універсіаді 1997 спортс­мени України в естафет. гонках 4 х 7,5 км з Б. завоювали срібні медалі, у змага­н­нях з лиж. пере­гонів — 2 бронзові. На чемпіонаті світу 1997 (м. Осрблі, Словенія) О. Зубрилова в особистих гонках на 7,5 і 15 км, а також у гонці пере­слідува­н­ня на 10 км завоювала 3 срібні медалі. У команд. гонці на 7,5 км О. Зубрилова, О. Петрова, Т. Водопʼянова і В. Цербе зайняли 3-є м. На 18-х зимових Олімпійських іграх 1998 у Наґано (Японія) О. Петрова в гонці на 15 км виборола срібну медаль, команда біатлоністок України (О. Петрова, О. Зубрилова, Т. Водопʼянова, В. Цербе) в естафет. гонці 4 х 7,5 км була пʼятою. На чемпіонаті світу 1999 (м. Контполахті, Норвегія) О. Зубрилова здобула золоті медалі в індивід. гонці на 15 км, мас. старті на 12,5 км та гонці пере­слідува­н­ня, у спринті - бронзову; О. Петрова в гонці на 12,5 км завоювала срібну медаль. У 2000 біатлоністки України впевнено уві­йшли до числа 3-х найкращих команд світу з Б., чол. нац. команда України з Б. — до 20-ти найкращих команд світу. На чемпіонаті Європи 2001 в Італії О. Яковлєва здобула золоту медаль на ди­станції 15 км і бронзову в естафеті 4 х 7,5 км. На 20-й Всесвіт. зимовій універсіаді 2001 (м. Закопане, Польща) команда у складі О. Хвостенко, О. Яковлєвої, Т. Рудь у естафет. гонці 3 х 7,5 км здобула бронзові медалі. 2001 на чемпіонаті світу (м. Поклюк, Словенія) О. Зубрилова та О. Петрова здобули бронзу у гонці на 15 км; в естафеті 4 х 7,5 км команда біатлоністок у складі О. Зубрилової, Н. Лемеш, Т. Водопʼянової, О. Петрової посіли 3-є м. Пере­можцем чемпіонату Європи 2002 (м. Контіолохті, Фінляндія) став А. Дериземля. Золоті призери чемпіонату Європи 2003 (м. Форні-Альвотрі, Італія) — О. Коробейников (спринт 10 км), А. Дериземля (гонка пере­слідува­н­ня) та О. Біланенко (індивід, гонка на 20 км); срібло здобула О. Петрова у гонці на 15 км. Індивід, змага­н­ня з Б. проводяться також серед спортс­менів-інвалідів на Параолімп. іграх. Чоловіки та жінки про­їжджають З кола по 2,5 км, двічі зупиняючись на полі стрільбища, де роз­таш. 5 мішеней (гвинтівки знаходяться на місці стрільбища). Спортс­мени з вадами зору ви­ступають разом із лідером і стріляють зі спец. гвинтівки лазер, променем по звук. мішенях, орієнтуючись на тональність звуку. На Параолімп. іграх С. Трифонова була бронзовий призеркою (1998, м. Наґано; 2002, м. Солт-Лейк-Сіті, США) та О. Юрковська — срібною (2002, м. Солт-Лейк-Сіті). Від 1997 укр. спортс­мени-інваліди беруть участь і у роз­и­граші Кубка світу.

Літ.: Мулик В. В. Многолетняя подготовка в биатлоне. X., 1999.

С. К. Фомін

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю