Бібик Валентин Савович
БІ́БИК Валентин Савович (19. 07. 1940, Харків — 07. 07. 2003, Тель-Авів) — композитор, педагог. Член НСКУ (1968). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Лауреат Міжнар. конкурсу композиторів ім. М. та І. Коців (1992). Закін. Харків. інститут мистецтв (1966; кл. композиції Д. Клебанова), де відтоді й працював: асист. каф. теорії музики та композиції, від 1971 — старший викладач, доцент, від 1991 — проф., завідувач кафедри композиції та інструментовки. 1988–93 очолював Харків. організацію СКУ. Від 1994 — проф. С.-Петербур. консерваторії. Від 1998 жив в Ізраїлі. Б. належить до плеяди укр. композиторів, які у 60–70-х рр. 20 ст., поєднуючи новітні досягнення світ. мистецтва з традиц. засадами укр. музики, суттєво змінили її муз. мову. Відчутно оновив жанр симфонії. Поряд із симфонізмом як засобом мислення, використанням поліфон. форм тяжів до камерності.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опера «Біг» (за однойм. п’єсою М. Булгакова, 1976–83); 2 концерти для фортепіано з оркестром (1968, 1975); кантата для солістів, хору та інструм. ансамблю «Дума про Довбуша» (1972); «Сумна кантата» для сопрано, фортепіано, арфи і ударних (1980, на слова Т. Шевченка); концерт для скрипки із симф. оркестром (1985); концерт № 2 для альта з оркестром (1994), валторни з оркестром (1995); концерт для великого дух. оркестру (1996); 13 симфоній (№ 1–6 — на теми творів Т. Шевченка); симфонія для 17-ти виконавців (1997); концерт «Хорові картини» для великого складу дух. оркестру (1996, слова Остапа Вишні та С. Василенка), для камер, складу — 2 концерти для флейти з камер, оркестром (1978, 1983); концерт для скрипки з камер, оркестром (1980); 3 струнні квартети (1990, 1996, 1999); тріо для кларнета, віолончелі і фортепіано (1998); 3 сонати для скрипки і фортепіано (1988, 1995, 1998); 10 сонат для фортепіано (1971–93); 34 прелюдії і фуги для фортепіано (1973–78); «Плач та молитва» (1992); «Dies Іrае» — 39 варіацій для фортепіано (1993); «Скорботна музика» для скрипки і фортепіано (1994); «Два псалми Давида» для сопрано, скрипки та фортепіано (1995); «Музика для того, хто пішов» (пам’яті Д. Шостаковича) для камер. оркестру; «Плач» для гобоя соло, «Гармонії тиші» для флейти, скрипки і фортепіано (усі — 1996); «Музика пам’яті А. Шнітке» (1998); «Відлуння» для 13-ти виконавців (1999); соната № 4 для альта і фортепіано (2000); концерт № 2 для флейти із симф. оркестром (2000); музика для голосу та фортепіано: «Пісні батьківського краю» для баса на слова В. Лучовського (1968), «Акварелі» на слова А. Волощака (1973), «Два інтермецо» для баса і флейти (1975), «Псалом № 25» для сопрано, флейти, гобоя, двох ударників (2000).
Рекомендована література
- Иванова И., Мизитова А. Традиции романтического вокального цикла в творчестве В. Бибика // Шуберт и шубертианство: Сб. мат. X., 1994;
- Лозовая В. Право на интерпретацию. О музыке виолончельной сонаты № 2 В. Бибика // Пробл. взаимодействия муз. науки и учеб. процесса: Сб. науч. мат. X., 1994;
- ЇЇ ж. О романтическом мироощущении в Девятой сонате для фортепиано В. Бибика // Феликс Мендельсон-Бартольди и традиции муз. профессионализма: Сб. науч. тр. X., 1995;
- Щетинський О. Валентин Бібик — відомий і невідомий // «Контрасти», 5-й Міжнар. фестиваль сучас. музики (зб. програм і анотацій). Л., 1999.
Завантажити статтю
Людина 
