Клебанов Дмитро Львович
.jpg)
КЛЕБА́НОВ Дмитро Львович (12(25). 07. 1907, Харків — 05. 06. 1987, там само) — композитор, диригент, мистецтвознавець, музично-громадський діяч, педагог. Професор (1960). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Член СКУ (1932). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1926; кл. композиції С. Богатирьова). Від 1934 викладав у Харків. інституті мистецтв: від 1970 — завідувач кафедри композиції та інструментування, від 1973 — проф.-консультант. Голова Харків. організації СКУ (1948–49). Досліджував проблеми оркестрування у сучас. музиці, інструментування та формоутворення, класифікації видів поліфонії. Брав участь у створенні Держ. гімну УРСР (1947). Автор праці «Искусство инструментовки» (К., 1972). Серед учнів — В. Бібик, Б. Буєвський, О. Гнатовська, В. Губаренко, В. Золотухін, М. Кармінський, С. Колобков, В. Наливайко, І. Польський, В. Птушкін, Н. Юхновська, Б. Яровинський, П. Яровинський.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Лелеченя» (1934), «Одним життям» (співавт., 1947, лібрето І. Муратова), «Василь Губанов» (1967, лібрето Р. Черкашина за кіносценарієм «Комуніст» Є. Габриловича), «Червоні козаки» (1972, лібрето Ю. Клебанова), «Маївка» (1981, лібрето О. Чепалова); балети — «Лелеченя» (1937, лібрето М. Пінчевського), «Світлана» (1939, лібрето І. Жиги-Резницького); муз. комедії — «Паливода» (1927, п’єса О. Предславича), «Амурський гість» (1938, п’єса І. Муратова та О. Хадіна), «Останній бал» (1941, вірші В. Сосюри), «Мій гвардієць» (1942, лібрето М. Гуревича), «Мій хлопчик» (1947, п’єса З. Каца і М. Аваха), «За ваше здоров’я» (1951, п’єса І. Муратова; усі — співавт.), «Кохає…, не кохає» (1970, лібрето Л. Галкіна); для симф. оркестру — 9 симф. (1945–85), поема «На Заході бій» (1931), «Українське концертино» (1940), «Привітальна увертюра» (1946), «Українська сюїта» (1949), «Чотири прелюдії та фуги» (1975); концерти з оркестром — 2 для скрипки (1940, 1951), для домри (1953), для віолончелі (1973), для флейти, арфи, струн. і ударних інструментів (1974); для струн. оркестру — Парафраз на тему пісні «Думи мої, думи…» на сл. Т. Шевченка (1966), 2 сюїти (1971, 1975); для камер. ансамблю — 6 струн. квартетів (1925–68), Струн. квінтет (1953); Квартет для дерев’яних духових інструментів (1957); Варіації для фортепіано на тему пісні «Садок вишневий коло хати» на сл. Т. Шевченка (1964); для голосу і фортепіано — вокал. цикли на тексти Т. Шевченка, М. Рильського, Л. Костенко, І. Муратова, І. Крилова, О. Пушкіна, Р. Бернса, Г. Гайне, Х. Кампімеса; «Японські силуети» для сопрано, віолончелі і камер. оркестру на вірші япон. поетів (1986); камерні ансамблі; інструм. п’єси; хори, романси, пісні; музика до вистав і фільмів.
Людина 