Коломієць Інна Антонівна

КОЛОМІ́ЄЦЬ Інна Антонівна (08. 03. 1921, ст. Алейська, нині Алтай. краю, РФ – 01. 08. 2005, Київ) – скульпторка. Дружина Григорія, мати Марини Хусідів. Заслужений художник УРСР (1974). Член НСХУ (1958). Закін. Київський художній інститут (1951; викл. М. Гельман, Л. Муравін). Працювала 1950–52 викл. Київ. ремісн. училища № 16; 1955–65 – старший науковий співробітник НДІ архітектури споруд Академії будівництва і архітектури УРСР (Київ). Голова худож. ради цеху скульптури малих форм Київ. обл. відділ. Худож. фонду УРСР. Учасниця міських, всеукр., всесоюз., зарубіж. худож. виставок від 1951. Персон. – у Києві (1958, 1967, 1983), Луцьку та Львові (обидві – 1967). Основні галузі – станк. та монум. скульптура, пластика малих форм, архіт. кераміка, медальєрне мистецтво. Для творчості К. характерні точні психол. характеристики, відчуття композиції.

Тв.: станк. скульптури – «Материнство», «Цілинник», «Т. Шевченко» (усі – 1957), «Мавка і Лукаш», «Кам’яна квітка», «Ніч перед Різдвом», «Жар-птиця» (усі – 1958), «Комсомолка» (1960), «Катерина», «Кріпачка» (обидві – 1961), «Єдиного сина», «В. Терешкова» (обидві – 1964), «Хлібороб (Хліб фронту)» (1967), «Ланкова», «Делегатка» (обидві – 1969), «Переможці», «Чемпіон Європи по самбо В. Саунін» (обидві – 1971), «Мед» (1972), «Народна поетеса Х. Литвиненко» (1973), «І буде син, і буде мати…» (1974); керам. рельєф «Щасливе дитинство» (1957, піонер. табір на о-ві Хортиця); керам. барельєфи «На панщині пшеницю жала…», за мотивами поеми «Енеїда» І. Котляревського (усі – 1961); цикли – «Україна» (1959–66), «Франція» (1959), «Єгипет», «Іспанія» (обидва – 1962), «Італія» (1962–64), «Японія» (1966–67), «Узбекистан» (1984–87); декор. тарелі – «Лижники», «Велосипедист» (обидві – 1963), «Київ» (1964); медалі – «Нове Трипілля», «Революція іде» (обидві – 1969); пам’ятники – жертвам 2-ї світової війни (1977, м. Корюківка Черніг. обл.), А. Тесленку (1978, с. Харківці Лохвиц. р-ну Полтав. обл.), монумент Слави (1979, Житомир), О. Вересаю (1982, с. Сокиринці Срібнян. р-ну Черніг. обл.), Я. Івашкевичу (1986, с. Кальник Іллінец. р-ну Вінн. обл.), І. Падалці (1994, с. Жорнокльови Драбів. р-ну Черкас. обл.), М. Березовському, Д. Бортнянському (обидва – 1995, м. Глухів Сум. обл.).

Літ.: Інна Коломієць: Альбом. К., 1983.

Т. І. Березюк

Основні твори

станк. скульптури – «Материнство», «Цілинник», «Т. Шевченко» (усі – 1957), «Мавка і Лукаш», «Кам’яна квітка», «Ніч перед Різдвом», «Жар-птиця» (усі – 1958), «Комсомолка» (1960), «Катерина», «Кріпачка» (обидві – 1961), «Єдиного сина», «В. Терешкова» (обидві – 1964), «Хлібороб (Хліб фронту)» (1967), «Ланкова», «Делегатка» (обидві – 1969), «Переможці», «Чемпіон Європи по самбо В. Саунін» (обидві – 1971), «Мед» (1972), «Народна поетеса Х. Литвиненко» (1973), «І буде син, і буде мати…» (1974); керам. рельєф «Щасливе дитинство» (1957, піонер. табір на о-ві Хортиця); керам. барельєфи «На панщині пшеницю жала…», за мотивами поеми «Енеїда» І. Котляревського (усі – 1961); цикли – «Україна» (1959–66), «Франція» (1959), «Єгипет», «Іспанія» (обидва – 1962), «Італія» (1962–64), «Японія» (1966–67), «Узбекистан» (1984–87); декор. тарелі – «Лижники», «Велосипедист» (обидві – 1963), «Київ» (1964); медалі – «Нове Трипілля», «Революція іде» (обидві – 1969); пам’ятники – жертвам 2-ї світової війни (1977, м. Корюківка Черніг. обл.), А. Тесленку (1978, с. Харківці Лохвиц. р-ну Полтав. обл.), монумент Слави (1979, Житомир), О. Вересаю (1982, с. Сокиринці Срібнян. р-ну Черніг. обл.), Я. Івашкевичу (1986, с. Кальник Іллінец. р-ну Вінн. обл.), І. Падалці (1994, с. Жорнокльови Драбів. р-ну Черкас. обл.), М. Березовському, Д. Бортнянському (обидва – 1995, м. Глухів Сум. обл.).

Рекомендована література