Коломієць Микола Іванович
КОЛОМІ́ЄЦЬ Микола Іванович (11. 03. 1941, селище Буча, нині місто Київської обл.) — поет, різьбяр. Член НСПУ (1998). Обласна літературна премія імені В. Булаєнка (2000). Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут (1967), навчався на факультеті української філології Чернівецького університету (1967–72, виключений за націоналістичні переконання та розповсюдження антирадянської літератури). Працював у Красноярському краї (РФ); від 1978 — у Чернівецьких художньо-виробнчих майстернях; від 1982 — у школі-інтернаті для дітей-сиріт; від 1987 — викладач естетики у Красилівському спеціалізованому професійно-технічному училищі (Хмельницька обл.). У поезії К. тяжіє до традиційних форм, народно-поетичної естетики та публіцистичного викривального пафосу. Його різьблені вироби з дерева виставляли у Чернівцях, Києві, Москві, Будапешті.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Зойки блискавиці. Хм., 1997; Перестигла тиша. Хм., 1997; Відлуння думок. Хм., 1997; Абетка для дорослих. Хм., 1997; Роздоріжжя. Хм., 1997; Нектар вітрів. Хм., 1999; Прости, Афганістан. Хм., 2000; Голі сни. Сф., 2001; Літній сніг. Сф., 2002; Пригорща. Сф., 2002; Полум’я тонесенької свічки. Сф., 2004; Пісня хрущів. Сф., 2008; Необрізані ружі. Хм., 2011.