Коханський-Гурільов Кирило Васильович
Визначення і загальна характеристика
КОХА́НИЙ-ГУРІЛЬО́В Кирило Васильович (справж. — Горальчук; 24. 05. 1888, м. Хотин, нині Чернів. обл. — 1974, Прага) — письменник, громадсько-культурний діяч. Навч. у Хотин. повіт. і міському училищах. 1906 вступив до Феодосій. учител. інституту (нині АР Крим), звідки виключений за участь у рев. русі. 1907 заарешт. і висланий до Сибіру (Росія) на довічне поселення. 1908 втік за кордон. Подорожував по Зх. Європі, познайомився із М. Горьким і Я. Гашеком. Від 1913 вивчав журналістику в Празі. Після 1-ї світової війни був консулом Чехо-Словаччини у Закарп. Україні; від 1923 — ред.-засн. русин. г. «Зоря» (Ужгород); від 1931 — завідувач відділу шкіл і культури мін-ва освіти Чехо-Словаччини. Автор книг «Сибірське заслання» (Прага, 1913), «Меньшість в Мадярії» (Уж., 1927), «Про Підкарпатську Русь» (1923), «Зовнішня Монголія» (1935), «Обличчям до Сходу: Сибір, Середня Азія, Монголія» (1935; усі — Прага).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
