Коханський-Гурільов Кирило Васильович

Визначення і загальна характеристика

КОХА́НИЙ-ГУРІЛЬО́В Кирило Васильович (справж. — Горальчук; 24. 05. 1888, м. Хотин, нині Чернів. обл. — 1974, Пра­га) — письмен­ник, громадсько-культурний діяч. Навч. у Хотин. повіт. і міському училищах. 1906 вступив до Феодосій. учител. ін­ституту (нині АР Крим), звідки виключений за участь у рев. русі. 1907 заарешт. і висланий до Сибіру (Росія) на довічне поселе­н­ня. 1908 втік за кордон. Подорожував по Зх. Європі, позна­­йомився із М. Горьким і Я. Гашеком. Від 1913 ви­вчав журналістику в Празі. Після 1-ї світової війни був консулом Чехо-Словач­чини у Закарп. Україні; від 1923 — ред.-засн. русин. г. «Зоря» (Ужгород); від 1931 — завідувач від­ділу шкіл і культури мін-ва освіти Чехо-Словач­чини. Автор книг «Сибірське засла­н­ня» (Пра­га, 1913), «Меньшість в Мадярії» (Уж., 1927), «Про Під­карпатську Русь» (1923), «Зовнішня Монго­лія» (1935), «Облич­чям до Сходу: Сибір, Середня Азія, Монголія» (1935; усі — Прага).

Літ.: Волошин А. Спомини. Уж., 1923; Комарницький С. І. Поклик землі рідної (До 1000-річчя міста Хотина). Чц., 2002; Його ж. Хотин у девʼятнад­ця­тому. Чц., 2011.

С. І. Комарницький

Завантажити статтю