Коломієць Микола Степанович
КОЛОМІ́ЄЦЬ Микола Степанович (01(14). 12. 1915, м. Сергієв Посад, нині Моск. обл. — 28. 12. 1994, Київ) — архітектор. Чоловік Н. Гаркуші. Доктор архітектури (1984). Член САУ (1941). Закін. Харків. інститут інж. комунал. будівництва (1938). У 1941–46 служив у інж. військах, брав участь у буд-ві військ. об’єктів, відновленні мостів у Відні, Братиславі та ін. містах. Працював 1938–41 в інституті «Діпромісто»; 1951–55 — заступник нач. Упр. у справах архітектури при РМ УРСР; 1955–58 — зав. сектору НДІ архітектури споруд Академії будівництва і архітектури УРСР (усі — Київ); 1958–84 — заступник директора з наукової роботи Київ. НДІ теорії та історії архітектури. Співавтор генплану Дніпропетровська (1939–41), серії типових проектів житл. будинків для сіл УРСР (1957–58), станцій київ. метрополітену «Хрещатик» (1960) і «Святошин» (1970). Виконував архіт. пейзажі та натюрморти, переважно аквареллю.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сучасна архітектура Радянської України. К., 1971 (співавт.); Архітектор і художник. К., 1974 (співавт.); Этажность городской застройки и ландшафт. К., 1975; Индустриализация строительства и перспективы развития архитектуры жилых и общественных зданий // Строительство и архітектура. 1980. Вып. 16.
Завантажити статтю
Людина 
