Бібліотека Інституту фізіології ім. О. Богомольця

Визначення і загальна характеристика

БІБЛІОТЕ́КА ІНСТИТУ́ТУ ФІЗІОЛО́ГІЇ ім. О. Богомольця НАНУ Засн. 1931 як бібліотека Інституту експерим. біології і патології МОЗ УСРР (нині Фізіології інститут ім. О. Богомольця НАНУ). Назва б-ки змінювалася відповідно до змін назви Інституту. Основу фонду б-ки склали книги з приват. б-ки академік О. Богомольця та науковців Інституту. Нині бібліотеч. фонд нараховує 90 тис. прим. (зокрема 47 тис. прим. — іноз. вид.): книг — 26 тис. прим., період. вид. — 61 тис. прим., 3 тис. прим. дис., автореф. дис. та ін. спеціалізов. вид., мікрофіш. Обмін. фонд нараховує 2,6 тис. прим. Має доступ до мережі Інтернет. У фонді представлена література з питань фізіології, нейрофізіології, патофізіології, цитології, анатомії, гістології, біофізики, а також з окремих суміж. питань фізики, хімії, математики, радіоелектроніки, біології і медицини. Вичерпно представлені публікації академік О. Богомольця, а також його учнів і послідовників. Зберігаються цінні вид., зокрема «Общая патологія» Ю. Конгейма (1878), «Новые элементы патологической анатоміи описательной и гистологической» А. Лабульбена (1879; обидва — С.-Петербургъ), «Руководство общей и частной патологической анатоміи и патогенеза с присоединеніемъ техники патолого-анатомического изслѣдованія» Е. Циглера (К., 1883) та ін.; багаторічні комплекти період. вид., серед них — «Врачебное дело» (від 1919), «Архив биологических наук» (1924–41), «Physiological Reviews» (1924–2000), «American journal of physiology» (1925–99), «Journal of general physiology» (1925–2001), «Архив анатомии, гистологии, эмбриологии» (1931–91), «Journal of physiology» (1936–2002), «Journal of Neurophysiology» (1942–95), «Архив патологии» (1946–93), «Журнал высшей нервной деятельности» (від 1951) та ін.; повні комплекти «Фізіологічного журналу» (від 1955) та ж. «Нейрофізіологія» («Neurophysiology»; від 1969), які видає Інститут. Окрім традиц. каталогів і картотек, довідк.-бібліогр. апарат містить електронні картотеки (праць співроб. Інституту, автореф. дис., період. вид.). Значний внесок у розвиток б-ки зробили О. Шур’ян (зав. б-ки 1932–63), Т. Столярова (бібліотекар 1933–64). Зав. б-ки С. Науменко (від 1996).

Завантажити статтю