Бібліотека Інституту фізіології ім. О. Богомольця

БІБЛІОТЕ́КА ІН­СТИТУ́ТУ ФІЗІОЛО́ГІЇ ім. О. Богомольця НАНУ Засн. 1931 як бібліотека Ін­ституту екс­перим. біо­логії і патології МОЗ УСРР (нині Фізіології ін­ститут ім. О. Богомольця НАНУ). Назва б-ки змінювалася від­повід­но до змін назви Ін­ституту. Основу фонду б-ки склали книги з приват. б-ки академік О. Богомольця та науковців Ін­ституту. Нині бібліотеч. фонд нараховує 90 тис. прим. (зокрема 47 тис. прим. — іноз. вид.): книг — 26 тис. прим., період. вид. — 61 тис. прим., 3 тис. прим. дис., автореф. дис. та ін. спеціалізов. вид., мікрофіш. Обмін. фонд нараховує 2,6 тис. прим. Має до­ступ до мережі Інтернет. У фонді пред­ставлена література з питань фізіології, нейрофізіології, патофізіології, цитології, анатомії, гістології, біо­фізики, а також з окремих суміж. питань фізики, хімії, математики, радіо­електроніки, біо­логії і медицини. Вичерпно пред­ставлені публікації академік О. Богомольця, а також його учнів і послідовників. Зберігаються цінні вид., зокрема «Общая патологія» Ю. Конге­йма (1878), «Новые элементы патологической анатоміи описательной и гистологической» А. Лабульбена (1879; обидва — С.-Петербургъ), «Руководство общей и частной патологической анатоміи и патогенеза с присоединеніемъ техники патолого-анатомического изслѣдованія» Е. Циглера (К., 1883) та ін.; багаторічні комплекти період. вид., серед них — «Врачебное дело» (від 1919), «Архив биологических наук» (1924–41), «Physiological Reviews» (1924–2000), «American journal of physiology» (1925–99), «Journal of general physiology» (1925–2001), «Архив анатомии, гистологии, эмбриологии» (1931–91), «Journal of physiology» (1936–2002), «Journal of Neurophysiology» (1942–95), «Архив патологии» (1946–93), «Журнал высшей нервной деятельности» (від 1951) та ін.; повні комплекти «Фізіологічного журналу» (від 1955) та ж. «Нейрофізіологія» («Neurophysiology»; від 1969), які видає Ін­ститут. Окрім традиц. каталогів і картотек, довідк.-бібліогр. апарат містить електрон­ні картотеки (праць спів­роб. Ін­ституту, автореф. дис., період. вид.). Значний внесок у роз­виток б-ки зробили О. Шурʼян (зав. б-ки 1932–63), Т. Столярова (бібліотекар 1933–64). Зав. б-ки С. Науменко (від 1996).