Богомолець Олександр Олександрович

БОГОМО́ЛЕЦЬ Олександр Олександрович (12(24). 05. 1881, Київ — 19. 07. 1946, там само) — лікар-патофізіолог. Батько О. Богомольця. Доктор медицини (1909), доктор медичних наук (1934). Академік АН УРСР (1929; її президент — 1930–46), академік АН СРСР (1932; її віце-президент — 1942–45), академік Білоруської РСР (1933), почес. чл. АН Груз. РСР (1944), академік АМН СРСР (1944). Сталінcька премія (1941). Заслужений діяч науки УРСР (1943). Народився в Лук’янів. в’язниці у Києві. Мати Софія Б. — політкаторжанка, батько — земський лікар. Закін. Новорос. університет в Одесі (1906), де й працював на каф. патол. фізіології. 1911 стажувався в Сорбонні (Париж). 1911– 25 — проф. Саратов. університету, де організував каф. заг. патології і бактеріології. Засн. каф. мікробіології в Агроном. інституті. Один із засн. Вищих жін. мед. курсів, де працював деканом від 1917 до їх об’єдн. з Університетом. Заснував Крайовий інститут мікробіології. 1925–31 — завідувач кафедри 2-го Моск. мед. інституту, одночасно 1928–31 — директор Інституту гематології й переливання крові в Москві. Заснував у Москві онкол. лаб. і лаб. з вивчення патогенезу і профілактики нерв.-м’язового втомлювання. Від 1930 — директор заснованого ним Інституту експерим. біології і патології Наркомздорову України, від 1934 — директор Інституту клін. фізіології АН УРСР. Наукові праці присвяч. патофізіології, ендокринології, імунітету, дослідж. вегетат. нерв. системи, гемодинаміки, проблемам довголіття, онкології. Дослідив обмін речовин, механізми дії переливання крові й цитотоксичні сироватки. Створив учення про фізіол. систему сполуч. тканини, яке сприяло виникненню низки нових наук, зокрема алергології, модифікацій учення про імунітет; запропонував антиретикулярну цитотоксичну сироватку (АЦС), яка широко застосовувалася в роки 2-ї світової війни для прискорення зростання переломів та заживання ран (у багатьох країнах її називають сироваткою Б., вона є єдиним засобом специфіч. стимуляції фізіол. системи сполучення тканини). Роботи Б. та його вчення про значення фізіол. системи сполучення тканини і методи цитотоксич. стимуляції її функцій дали нові засоби лікування інфекцій, трофіч. порушень, профілактики рецидивів раку та ін., що знайшли повсюдне поширення не лише в СРСР, а й за кордоном. Ініціатор робіт з консервування крові. Вивчав матеріал. суть та біол. процеси старіння. Створив геронтол. школу. Видав монографію «Продление жизни» (К., 1938), де підсумував дослідж. з генезису старіння і боротьби з передчасним старінням організму. Йому належить наук. обґрунтування провід. положень геронтології. Б. одним із перших почав вивчати гіпертон. хворобу; довів, що підвищення кров’яного тиску є рефлектор. пристосувал. реакцією, спрямов. на постачання тканин киснем і пожив. речовинами. Під керівництвом Б. в СРСР був проведений перший у світі перепис з довголіття. Створив вітчизн. школу патофізіологів. Автор «Руководства по патологической физиологии». Президія АН УРСР заснувала премію ім. О. Богомольця (нині премія НАНУ). Його ім’я присвоєне Інститутові фізіології НАНУ та Нац. мед. університетові. Обирався заступник голови ВР УРСР (1944), чл. ЦВК СРСР (1931–37). Депутат ВР СРСР (1937, 1946).

Рекомендована література

1. Академік О. Богомолець — президент ВУАН // Вісті ВУАН. 1930. № 4;
   Google Scholar Internet
2. Белкин Р. Александр Александрович Богомолец: К 60-летию со дня рожд. // Вест. АН СССР. 1941. № 5–6;
   Google Scholar Internet
3. Горев Н., Татаринов К. Академик Александр Александрович Богомолец // Арх. патологии. 1946. Вып. 5–6, т. 8;
   Google Scholar Internet
4. Заболотний В. Найвизначніший учений і громадський діяч // Вісті АН УРСР. 1946. № 7;
   Google Scholar Internet
5. Сиротинін М. Академік Олександр Олександрович Богомолець // Там само;
   Google Scholar Internet
6. Александр Александрович Богомолец. Москва, 1948;
   Google Scholar Internet
7. Медведєва Н. О. О. Богомолець — видатний радянський вчений. К., 1950;
   Google Scholar Internet
8. Кавецький Р. Видатний радянський учений // Наука і життя. 1951. № 4;
   Google Scholar Internet
9. Палладін О. Академік О. О. Богомолець // МедЖ АН УРСР. 1951. Т. 21, вип. 1;
   Google Scholar Internet
10. Сиротинін М. Олександр Олександрович Богомолець. К., 1951;
    Google Scholar Internet
11. Александр Александрович Богомолец: К 75-летию со дня рожд. и 10-летию со дня смерти // КМ. 1956. Т. 34, № 6;
    Google Scholar Internet
12. Марчук П. Академік О. О. Богомолець: До 75-річчя з дня народж. // Вісн. АН УРСР. 1956. № 5;
    Google Scholar Internet
13. Макарченко А. А. А. Богомолец — ученый, философ, общественный деятель // Тр. конф., посвящ. 80-летию со дня рождения академік А. А. Богомольца. К., 1961;
    Google Scholar Internet
14. Сиротинин Н. Н. А. А. Богомолец. Москва, 1967;
    Google Scholar Internet
15. Піцик Н. О. Олександр Олександрович Богомолець. К., 1971;
    Google Scholar Internet
16. Александр Александрович Богомолец (1881–1946): К 100-летию со дня рожд. К., 1981;
    Google Scholar Internet
17. Александр Александрович Богомолец. Воспоминание современников. К., 1982.
    Google Scholar Internet

Завантажити статтю