Абашидзе Григол Григорович

Визначення і загальна характеристика

АБАШИ́ДЗЕ Григол Григорович 19. 07(01. 08). 1914, с. Зеда Ргані, нині в межах м. Чіатурі, Грузія — 29. 08. 1994, Тбілісі) — грузинський письмен­ник. Герой Соц. Праці (1974). Академік АН Грузії (1979). Премія ім. Ш. Ру­ставелі (1994). Сталінcька премія (1951) за цикли віршів « » («На пів­ден­ному кордоні», 1949), « » («Ленін у Самгорі», 1950). Закін. Тбіліс. університет (1936). Поеми «» («Георгій Шостий», 1942), « » («Непереможний Кавказ», 1945), («Виді­н­ня Зарзми», 1946) та ін., трилогія («Лашарела», 1957), «» («Довга ніч», 1963), « » («Цотне, або Паді­н­ня і під­несе­н­ня грузинів», 1975) присвячені істор. минулому груз. народу, його боротьбі за нац. незалежність; романи «» («Корналі», 1967), («Спів­чу­т­тя», 1984) — актуал. про­блемам сучасності, від­повід­альності людини перед су­спільством. Усі твори А. ви­дані у Тбілісі. Пере­клав вірш Лесі Українки «Надія», поезії І. Франка з циклу «Зна­йомим і не­зна­йомим», вірш П. Тичини «І рости, і діяти», окремі твори М. Бажана, пʼєсу «Памʼять серця» О. Корнійчука. Автор віршів («Україна Давида Гурамішвілі») та «» («Україні»). Укр. мовою окремі твори А. пере­клали А. Малишко, Д. Павличко, Г. Халимоненко, Р. Чилачава, В. Базилевський, А. Глущак та ін.

Тв.: укр. перекл. — [Вірші] // Поезія грузинського народу. К., 1961. Т. 2; [Вірші] // Гроно. К., 1968; Урок жорстокості // Вітчизна. 1984. № 4; Восени, коли до­стиг вино­град // Грузинське радянське оповіда­н­ня. К., 1986; Поезії. К., 1987.

Літ.: Грицик Л. В. Світ високої радості. К., 1975; Маргвелашвили Г. Верный сын своего народа. Тбилиси, 1977.

І. І. Абашидзе, Р. Ш. Чилачава

Завантажити статтю