Авангард

АВАНГА́РД (від франц. аvant-garde, букв. — пере­дова охорона) — елемент похідної охорони (за­звичай від дивізії — полк, від полку — баталь­йон) сухопутних військ, які здійснюють марш. А. виділяють, коли перед­бачається зі­ткне­н­ня гол. сил із су­противником. Зав­да­н­ня А. — забезпечити без­пере­шкод. рух гол. сил: не допустити проникне­н­ня назем. роз­відки й раптового нападу противника на війська, що охороняються, та забезпечити гол. силам вигідні умови для вступу в бій. Крім того, А. може виконувати зав­да­н­ня щодо знище­н­ня су­противника, який діє в смузі забезпече­н­ня або обороняє під­ступи до природ. пере­шкод тощо. Від­дале­н­ня А. від гол. сил повин­но бути таким, щоб у разі виявле­н­ня ним су­противника мати необхідний час для роз­горта­н­ня військ та організації вступу в бій. Ще у війнах стародав. світу війська, здійснюючи марш, виділяли авангард. У середні віки. у європ. арміях А. був складовою частиною не тільки похідного, а й бо­йового порядку. Запороз. козаки, використовуючи тактику «табору з возів», для на­ступу чи оборони в ролі А. мали рухомі загони кін­ноти. На поч. 19 ст. до А. входили значні сили, а їх командирами при­значали досвідч. військовиків. А. виділяли не лише для прикри­т­тя гол. сил на марші, а й для пере­слідува­н­ня ворога, який від­ступав. На поч. 20 ст. — зі збільше­н­ням армій — роль А. зводиться пере­важно до охорони гол. сил на марші та забезпече­н­ня їх роз­горта­н­ня для бою.

Завантажити статтю