Авдиковський Орест Арсенович

АВДИКО́ВСЬКИЙ Орест Арсенович (псевд. — Бояніст, Іван Нетой, Семен Підгірський; 23. 04. 1842, с. Подусів, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл. — 10. 08. 1913, Львів) — письменник, перекладач, етнограф. За поглядами — москвофіл. Походив із сім’ї священика. Довгий час жив у Мостищах побл. Калуша. Наприкінці 80-х рр. переїхав до Львова. У 70-х рр. працював у г. «Слово». Разом із О. Марковим заснував і видавав ж. «Пролом» (1881–82), «Новый пролом» (1883–87). Останні роки життя працював у г. «Галичанин». 1866 дебютував поемою «Завирюха», надрук. у коломий. г. «Голос народный». Друкувався переважно у львів. виданнях. Окремими книгами у Львові вийшли повісті «Пригода Стефана Корчука» (1886), «Пильнуй свого — не забагай чужого» (1887). Твори здебільшого дидактичні, з християн. моралізуванням. У 1877 видав стислі переробки романів Д. Дефо «Робінзон Крузо» і Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» (під назвою «Дядько Фома»). Переклав романи А. Дюма-батька («Із записок старого капітана», 1874), А. Доде («Жуав», 1887).

Рекомендована література

1. Павлик М. Москвофільство та українофільство серед австроруського народу. Л., 1906;
   Google Scholar Internet
2. Аристов Ф. Ф. Карпаторусские писатели. Москва, 1916. Т. 1;
   Google Scholar Internet
3. Полєк В. Біографічний словник Прикарпаття. Ів.-Ф., 1993.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю