Авіаційна метеорологія

АВІАЦІ́ЙНА МЕТЕОРОЛО́ГІЯ – прикладна метеорологічна дисципліна, що вивчає вплив метеорологічних умов і атмосферних явищ на авіаційну техніку та польоти, розробляє методики прогнозування погоди на трасах польотів та на аеродромах. А. м. розробляє питання забезпечення безпеки польотів, регулярності руху повітр. суден і ефективності застосування техніки за різних погод. умов. А. м. є теор. основою авіаметеообслуговування. Вона тісно пов’язана з ін. наук. дисциплінами — фізикою атмосфери, синоптичною метеорологією, аерологією, аеродинамікою, теорією літаководіння і повітр. навігації, космонавтикою та ін. Спираючись на методи і результати дослідж. цих наук, А. м. розглядає відповідні питання з погляду потреб авіації. Так, використовуючи результати аерол. дослідж., А. м. вибирає з них ті, що мають найбільше значення для авіації, а саме: про розподіл вітру на висотах. З ін. боку, потреби авіації викликають необхідність проведення тих чи ін. дослідж. у суміж. науках. Як приклад можна навести вивчення зсувів вітру, турбулентності при ясному небі, похилої дальності видимості та ін.

Літ.: Васильев А. А. Авиационная метеорология: состояние и перспективы // Шестьдесят лет центру гидрометеорол. прогнозов. Ленинград, 1989; Авиационная метеорология. С.-Петербург, 1992.

В. М. Шошин

Рекомендована література

Васильев А. А. Авиационная метеорология: состояние и перспективы // Шестьдесят лет центру гидрометеорол. прогнозов. Ленинград, 1989;
Авиационная метеорология. С.-Петербург, 1992.